Обрати сторінку

Перед виїздом

На що звернути особливу увагу

Dokumenty
Першим і самим важливим пунктом є впевненість, що всі твої документи сповнюють вимоги, які стосуються претину кордону і подальшого влаштування на роботу.

Переконайся, що закордонний паспорт втрачає дійсність не раніше, ніж планований побут за кордоном. В найкращому випадку просто не отримаєш візу, в найгіршому – не перетнеш кордон. Так що приготуйся до поїздки і, якщо це необхідно, оформи закордонний паспорт заздалегідь.

Обов’язково зроби копії важливих документів: закордонного паспорту, страхування, запрошення, білетів ітп. і тримай їх окремо від оригіналів. Можеш, також, зробити скан документів і записати, наприклад, в робочій папці e-mail, щоб завжди мати до них доступ.

Примітка: Якщо ти вже працював за кордоном, візьми з собою всі довідки, які підтверджують період працевлаштування і характеристики праці, отримані в працедавців.

Фінансові справи
Пам’ятай, щоб провідати перед поїздкою свій банк. Переконайся, що в тебе нема кредиторських боргів, а якщо є, то перевір у працівників банку як можеш їх оплатит. Скажи в своєму банку, що виїжджаєш за кордон і плануєш там користуватись платіжною карткою. Взнай, де забрати гроші, куди пред’явити заяву в аварійних ситуаціях і чи встановлено ліміт картки. З’ясуй, чи нема додаткового ліміту на картці за кордоном і яка провізія знімається банком.

Мусиш мати з собою готівку. Поділи всю готівку на «порції» і зберігай її в різних місцях, щоб у випадку загублення або крадіжки не залишитись без нічого. Приготуй і розміняй гривні на злоті, краще в низьких номіналах. По дорозі можуть трапитись ситуації, коли треба бути оплатити готівкою і не завжди пункти обміну будуть рядом (наприклад платний туалет).

Здоров’я
Безпосередньо перед поїздкою обов’язково відвідай свого лікаря. Проведи консультацію у випадку хронічних захворювань. Візьми зсобою необхідний запас ліків, які приймаєш постійно, але пам’ятай, що всі ліки мають бути без картонної упаковки, так, щоб була впевненість, що вони призначені для власного користування, інакше можуть бути проблеми на кордоні. Заплануй візит у свого зубного лікаря, тому що послуги зубного лікування за кордоном можуть бути дуже дорогі (якщо користуєшся приватним лікуванням) або треба чекати на вільний термін (у випадку державного лікування).
З допомогою фармацевта зроби маленьку аптечку першої допомоги (знеболюючі, проти нудоти, бинти, самоклеючий пластир).

Технічні проблеми
Заряди рахунок мобільного телефону більше, ніж завжди. Мусиш мати гроші на екстрені викліки з-за кордону (у банк, до родичів ітп.)!

Заряди свій телефон, ноутбук / планшет. Візьми переносноий зарядний пристрій (powerbank), додаткову батарею. Положи зарядку в підручний багаж.

Як запобігти можливим проблемам

Можеш бути в небезпеці, якщо:
– Мусиш оформити документи для поїздки за кордон в дуже короткий строк.
– Мусиш оформити всі необхідні документи для надання кредиту.
– Отримав пропозицію перетнути кордон з підробленими документами.
– В тебе забрали паспорт, або є враження, що може бути забраний.
– Поселився в підозріле місце з підозрілими людьми.

Щоб запобігти цим і подібним ситуаціям, завжди перевіряй фірму, в яку ти влаштувався на роботу (відомості можна знайти в інтернеті), читай рецензії. Не довіряй надто дешевим тарифам. Всі документи ти повинен зберігати в безпечному місці. Передай паспорт і інші документи, потрібні для працевлаштування на роботу безпосередньо у відділ кадрів фірми, в які працюватимеш.

Вимагай, щоб між тобою і працедателем був підписаний трудовий договір. Трудовий договір повинен бути написаний мовою, якй розумієш, в якому містяться, також відомості про умови такі, як: зарплата, час тривання договору, місце праці. Завжди носи з собою цей договір та запрошення (oświadczenie), які дають тобі право легально працювати.
Вивчі головні слопосполучення нп польській мові, щоб була змога попросити допомогу в несподіваних випадках (поліція, швидка допомога, пожежна охорона). Ще до поїздки запиши в телефоні номер Центру рятувального сповіщання. В цілому Євросоюзі діє один номер екстреної служби 112, за яким можна сповіщати раптові випадки, які вимагають допомогу рятувальних служб.

Запиши контактну інформацію організацій, які можуть допомогти тобі в важкій ситуації за кордоном (посольство або консульство України, інші організації, які підтримують українських мігрантів, громади в кожному великому місті ітп
Пам’ятай, щоб залишити своїм родичам телефони і адреси свого майбутнього місця проживання.

Виїзд

Перетин кордону

Перетин державного кордону є можливий виключно в визначеному для цього місці, на прикордонному переході. Також в рамах малого прикордонного руху не можна перетинати кордону поза прикордонним пунктом.

При перетині кордону варто пам’ятати, що в’їжджаючи до Польщі перетинається також кордон Європейського Союзу (ЄС) і Шенгенську зону. На території ЄС іноземця можуть попросити представити дійсний документ, який дає йому право до перетину кордону держави і до перебування в ній також поза прикордонним пунктом.

Документи котрі потрібно мати при перетині кордону

В’їжджаючи до Польщі іноземець повинен мати:

– Паспорт або інший дійсний проїзний документ;
Примітка: неповнолітні особи, якщо вони є вписані або дописані до паспорту батьків або юридичного опікуна, можуть відбувати подорож під опікою власника паспорта. Запис в рубриці “діти” виконують виключно урядовці в паспортному управлінні.

– Дійсну візу або інший дійсний документ, даючий право до в’їзду і перебування на території, якщо є необхідні;
Примітка: в випадку громадян ЄС ,Норвегії, Ісландії, Ліхтенштейну або Швейцарії необхідний тільки дійсний проїзний документ або дійсне посвідчення особи.

– В випадку переїзду транзитом через Польщу до іншої держави, особа повинна мати дозвіл на в’їзд до іншої держави або дозвіл на перебування в іншій країні.
На кордоні контроль виконує Прикордонна Служба (SG). В випадку, якщо особа виконує контроль без уніформи, подорожуючий має право вимагати від такої особи представити службове посвідчення.

На кордоні іноземця можуть запитати про ціль і умови перебування в Польщі.

А також, прикордонна служба може попросити іноземця представити:
– Документ підтверджуючий наявність медичної страхівки на час перебування в Польщі
– Достатню кількість грошей на час перебування, а також на повернення до держави походження
– Особа не зобов’язана представляти фінансових коштів або документів підтверджуючих можливість отримання таких коштів, якщо перетин кордону відбувається на підставі:
– Міжнародного договору, котрий звільняє іноземця з обов’язку володіти такими коштами, або на підставі якого польські органи публічних інституцій мають обов’язок покриття коштів перебування іноземця;
– Візи в цілях репатріації;
– Візи в цілях виконання праці;
– Візи в цілях отримання тимчасової охорони;
– Візи в цілях участі в процесі в справі надання притулку;
– Карти перебування;

Візи в цілях користання з права зв’язаного з Картою Поляка.
Вимога не стосується також осіб, котрі в’їжджають в звязку з несенням доброчинної діяльності, або в зв’язку з участю в акції допомоги.

МЕДИЧНЕ СТРАХУВАННЯ

Що таке медичне страхування?
Медичне страхування це страхування на випадок хвороби, аварії, травми, пошкодження, інфекції, стану загрози життя, і тп. Щоб мати можливість користуватись таким страхуванням потрібно платити місячні внески.

Хто може користуватися з надання медичної допомоги, що фінансується з публічних коштів?
Існують два види страхування в Національному Фонді Здоров’я (NFZ) – обов’язкове і добровільне. Наданням загальної медичної допомоги можуть користуватись на тих самих умовах обидві групи страхувальників в NFZ. З послуг загальної медичної опіки можуть користуватись іноземці, які належать до однієї з груп описаних нижче:
1. Працевлаштовані в Польщі
В Польщі, всі особи які працюють легально – в тому числі також іноземці – охоплені обов’язковим медичним страхуванням. Це означає, що працівник може безкоштовно користуватись медичною допомогою громадської і негромадської служби здоров’я.

Увага: Потрібно однак пам’ятати, що надання медичної допомоги в непублічній службі здоров’я є безкоштовним тільки тоді, коли даний заклад або лікар мають підписаний договір з NFZ. Працедавець зобов’язаний забезпечити новоприйнятому працівнику медичне страхування. З цією метою працедавець зголошує його до Закладу Соціального Страхування (Zgłoszenie do ubezpieczenia zdrowotnego). Потім працедавець щомісяця оплачує від доходів працівника внесок на медичне страхування до NFZ.

2. Члени родини застрахованих, в тому числі члени родини працевлаштованих осіб
– Дитина (дитина власна, дитина дружини/чоловіка, дитина усиновлена, внук, дитина, страхувальник якої є законним представником, або названим батьком чи матір’ю) – упродовж часу до набуття нею 18 років, або якщо продовжує навчання до досягнення 26 років; якщо дитина має рішення про значний ступінь інвалідності – без вікового обмеження
– Дружина/чоловік;
– Батьки, діди і бабусі– якщо ведуть зі страхувальником спільне домашнє господарство.

Кожен страхувальник має обов’язок зголосити до страхування членів сім’ї, якщо вони не мають медичного страхування (нп. не працюють). Таке зголошення полягає у поданні даних про членів сім’ї своєму працедавцеві. Якщо хтось страхується добровільно (див. Добровільне Медичне Страхування), повинен після підписання договору медичного страхування з воєводським відділом НФЗ сам застрахувати в Закладі Соціального Страхування (ЗУС) членів родини

3. Біженці (Статут біженця повинен бути наданий в Польщі), а також іноземці охоплені додатковою охороною і інтеграційною програмою в порозумінні з повітовим центром допомоги родині – така програма триває 12 місяців.

4. Безробітні, зареєстровані в Управлінні Праці. Страхуванням можуть бути охоплені також члени родини зареєстрованого безробітного, якщо вони не застрахований з іншої підстави.

5. Духовні (більше інформації на тему медичного страхування духовних можна знайти в пораднику ZUS.

6. Діти, які ходять до школи, в рамах опіки забезпеченої школою, навіть якщо перебування їх батьків в Польщі є не легалізоване.

7. Особи, які є позбавлені волі (перебувають в тюрмі або арешті)

8. Особи, які перебувають на території Польщі, застраховані в державах Європейського Союзу або Європейської асоціації про вільну торгівлю (в склад котрої входять Ліхтенштейн, Ісландія, Швейцарія і Норвегія).

Інші іноземці, які легально перебувають в Польщі, можуть отримувати послуги загальної медичної допомоги, якщо застрахуються добровільно. Умовою доступу до послуг добровільного медичного страхування в НФЗ є факт легального проживання на території Польщі. Означає це, що іноземець повинен мати щонайменше дозвіл на проживання в Польщі на визначений час.

Хто оплачує внески на медичне страхування
Кожен, хто провадить власну господарську діяльність (в тому числі, наприклад, власник фірми),оплачує внесок на медичне страхування сам за себе.

Особи, які страхуються добровільно, також самостійно оплачують внесок на медичне страхування (див. Добровільне страхування медичне). За інших осіб внесок оплачують відповідні установи/особи:
– За легально працевлаштованих працівників внесок оплачує працедавець
– За особу що виконує працю за договором доручення або іншою умовою про надання послуг внесок оплачує замовник
– За безробітних внесок оплачує Управління Праці
– За духовних внесок оплачують вони самі або
настоятель монастиря, або інша установа єпархії чи монастиря
– За біженців і осіб охоплених додатковою охороною, якщо вони беруть участь в інтеграційній програмі, упродовж 12 місяців внески сплачує повітовий центр допомоги сім’ї.

Після оплати внесків іноземець отримує право на медичну допомогу.
Розмір внеску вираховується відсотково від його базової величини (найчастіше доходу). Кожен застрахований, незалежно від розміру свого внеску, має право до такої самої медичної допомоги.

Добровільне медичне страхування

Особа, перебування котрої на території Польщі є легальне і котра не є охоплена обов’язковим страхуванням, може застрахуватися добровільно. З цією метою вона повинна подати відповідну заяву до воєводського управління НФЗ (NFZ) за місцем проживання. Формуляр внеску можна отримати в відділах, а також на інтернет-сторінках відділів НФЗ
http://www.nfz.gov.pl/gfx/nfz/userfiles/_public/dla_pacjenta/ubezpieczenie_w_nfz/wnioski.zip

Іноземці, які не є громадянами Європейського Союзу, складаючи заяву про добровільне медичне страхування, повинні представити паспорт, а також один з нижче згаданих документів:
– Візу з метою виконання праці;
– Дозвіл на проживання на визначений час;
– Дозвіл на поселення;
– Дозвіл на перебування резидента ЄС;
– Дозвіл по гуманітарним причинам;
– Згоду на толерантне перебування;
– Документ, який підтверджує статус біженця наданий в Польщі, або користання з тимчасової охорони на її території.

Після підписання договору з НФЗ потрібно звернутися до відділу або інспекторату Закладу Соціального Страхування (ЗУС), де складається формуляр ЗУС ЗЗА https://www.zus.pl/documents/10182/18428/zza.pdf/f3ca3c7f-f406- 45b5-ab17-b62fb92ef534
Його можна видрукувати і занести особисто, або вислати поштою до відділу, або інспекторату ЗУС.

Особи, які застрахувалися добровільно, зобов’язані застрахувати членів сім’ї, якщо вони не є покриті обов’язковим страхуванням з іншої правової підстави. Страхівкою можуть бути охоплені ті самі члени сім’ї, що і в випадку обов’язкового страхування: діти, чоловік, а також батьки, діди і бабусі, якщо вони ведуть разом з застрахованим спільне домашнє господарство.
Аби застрахувати членів сім’ї, слід подати до ЗУС формуляр ЗУС ЗЦНА
Можна його занести особисто, або вислати поштою.
Внески оплачуються на рахунок ЗУС – детальну довідку про це можна отримати в ЗУС.

Довідку про розмір внесків на медичне страхування можна отримати в відділі НФЗ або на його
інтернет-сторінці: http://www.nfz.gov.pl/dla-pacjenta/ubezpieczenia-w-nfz/
Внесок за кожний календарний місяць слід оплатити в строк до 15 дня наступного місяця за
попередній місяць (нп. за квітень до 15 травня).
Іноземець може також добровільно застрахуватися в іншому страховому закладі.

Підтвердження медичного страхування

Аби отримати дані послуги медичної допомоги, потрібно представити підтвердження медичного страхування.
Це може також бути:
Дійсний формуляр ЗУС РМУА, що видає працедавець;
– Дійсна довідка з місця праці, що підтверджує оплату внесків на медичне страхування;
– В випадку провадження власної господарської діяльності – формуляр заяви про медичне
страхування, а також дійсне підтвердження оплати внеску на медичне страхування;
– В випадку безробітних – дійсна довідка з Управління Праці про зголошення до медичного
страхування;
– В випадку добровільно застрахованих – договір з НФЗ і документ ЗУС, підтверджуючий
зголошення на добровільне страхування разом з дійсним підтвердженням оплати внеску;
– В випадку застрахованих в державах Європейського Союзу або Європейського договору про
вільну торгівлю – довідка видана у НФЗ, або Європейська карта медичного страхування (ЕКУЗ; ang. EHIC).

Члени сім’ї застрахованої особи також повинні представити підтвердження страхування. Може це бути:
– Підтвердження оплати страхового внеску на медичне страхування разом з ксерокопією заяви
(формуляри: RMUA + ZUS ZCNA – якщо заява надійшла до 1 липня 2008 року, або ZUS ZCZA – якщо
заява подана 1 липня 2008 року або пізніше)
– Дійсна довідка з закладу праці;
– Сімейне свідоцтво з записаними там даними членів сім’ї, а також з дійсною датою та печаткою з місця роботи або ЗУС.

Зверніть увагу, що деякі з цих документів, такі як RMUA ZCNA чи ZUS ZCNA повинні бути дійсні упродовж 30 днів.
При відсутності документа, що підтверджує страхування, цей документ можна представити не пізніше, ніж упродовж 7 днів з моменту отримання медичних послуг (або якщо пацієнт знаходиться в лікарні – в строк 30 днів з дня прийняття, якщо пацієнт більше не знаходиться в лікарні, а якщо далі знаходиться, то в строк 7 днів після закінчення лікування). Якщо після цього часу, страховий поліс не буде доставлений, пацієнт може бути обтяжений обов’язком оплатити видатки за лікування.

ПРИМІТКА: В разі непередбаченого раптового стану захворювання, відсутність документу, що підтверджує право на отримання безкоштовної медичної допомоги, не може бути підставою для відмови в допомозі!

Припинення права на медичну допомогу

Право на використання медичних послуг зазвичай закінчується через 30 днів після закінчення терміну обов’язкового медичного страхування, наприклад:
– через 30 днів від дня звільнення з роботи;
– через 30 днів від дня смерті страхувальника члени сім’ї покриті
страхуванням втрачають право на допомогу цього типу.

У разі добровільно застрахованих осіб, які мають право на допомогу, надання допомоги припиняється в день припинення договору з NFZ, або через 30 днів заборгованості у сплаті страхових внесків. У разі добровільно застрахованих осіб, в іншому ніж NFZ страховому закладі, підписаний контракт визначає, коли закінчується право на отримання допомоги.

Документи, що підтверджують наявність фінансових
засобів

Іноземець, який приїжджає до Польщі на час перебування більший ніж 3 дні повинен володіти фінансовими засобами на своє утримання, на покриття видатків на проживання, харчування, транзит і повернення до держави походження, в кількості щонайменше 100 зл. на кожен день планованого перебування або рівновартість цієї суми в іноземній валюті.
Іноземець, що в’їжджає в Польщу з метою початку або продовження навчання, участі в наукових дослідженнях, повинен мати для покриття витрат на проживання та харчування в Польщі мінімальну суму у розмірі 543 злотих на кожен місяць перебування впродовж 15 місяців перебування (у разі наукових досліджень – впродовж 12 місяців) або за увесь період перебування в Польщі, якщо його перебування триватиме менше 15(12) місяців, якщо він живе окремо, або мінімум 457 злотих/місяць на члена сім’ї, якщо іноземець перебуває в Польщі з сім’єю.
Примітка: Замість необхідної суми в злотих, іноземець може вказати її еквівалент в іноземних валютах.
Додатково іноземець повинен мати зворотний квиток до країни походження або фінансові кошти на придбання такого квитка в розмірі:
– 200 злотих, якщо іноземець прибув з країни, що межує з Польщею;
– 500 злотих, якщо іноземець прибув з країни-члена ЄС, що не межує з Польщею; – 2500 злотих, якщо іноземець прибув з країни, що не є членом ЄС та не межує з Польщею;

Документами, що підтверджують можливість отримання необхідних фінансових коштів, можуть бути, наприклад:
– дорожній чек;
– довідка про розмір ліміту на кредитній карті, видана банком, що видав кредитну
карту;
– довідка про наявність коштів на рахунку у банку з місцезнаходженням на території
Польщі;
– оригінал запрошення;
– у випадку студентів – довідка про надання державної або зарубіжної стипендії;
– довідка про працевлаштування та заробітну плату.

Відмова в’їзду

Іноземцеві можуть відмовити у в’їзді до Польщі, навіть, якщо іноземець має дійсну візу.
Іноземцеві відмовляється в’їзд до Польщі, між іншими, якщо:
– Не представив документів достатніх, щоби підтвердити ціль
перебування,
– Має підроблений, перероблений проїзний документ, візу або
карту перебування,
– Не має документу що підтверджує наявність медичного
страхування,
– Використав допустимий час перебування на підставі візи,
– Не має необхідних фінансових коштів утримання в
співвідношенні до тривалості і цілі планованого перебування,
або коштів на повернення,
– Особові дані іноземця знаходяться в реєстрі іноземців, котрих
перебування в Польщі є небажане,
– Його перебування може становити загрозу для публічного
здоров’я, а також загрозу для оборони і безпеки держави;

Рішення про відмову в’їзду видає комендант Прикордонної Служби. В проїзному документі іноземця занотовується відмову в’їзду і записують юридичну підставу видання цього рішення.
На рішення коменданта можна апелювати до Головного Коменданта Прикордонної Служби.

Робота в польщі

Договори, на підставі яких можна працювати в Польщі.

Працедавець може влаштувати іноземця як на підставі трудового, так і на підставі цивільно-проавового договору
Переважно, важливим є, щоб трудовий договір був укладений у письмовій формі.
Що стосується іноземців, які зобов’язані мати дозвіл на роботу – договір, за яким вони виконують роботу в Польщі повинен бути в письмовій формі. Це одна з умов визнання їх роботи як законної.
– У випадку іноземних громадян, які працюють у Польщі на основі заяви працедавця про намір виконувати роботу – договори повинні бути укладені в письмовій формі. Це одна з умов визнання їх роботи як законної.
– Щодо іноземців, для яких дозволу на роботу не потрібно – відсутність письмового трудового договору не призводить до визнання зайнятості незаконною, хоча й непідтвердженя письмово умов договору є порушенням прав працівника.
– У разі доручення такому іноземцю виконання робіт за цивільно- правовими договорами, – а також для громадян Польщі – письмова форма не обов`язкова.

У ваипадку іноземців наявність трудового договору в письмовій формі є особливо важлива – вона перевіряється під час контролю легальності працевлаштування.

Трудовий договір
Є деякі специфічні вимоги, які повинні бути дотримані при підписанні трудового договору. Трудовий договір повинен містити – окрім підписання сторінок (тобто роботодавець і працівник), виду договору та дати його укладення – наступні пункти:
– вид роботи (назва посади, функції та обсяг обов`язків працівника),
– місце виконання роботи,
– зарплата відповідно до виду роботи
– зарплата подається в договорі як зарплата брутто (разом з завдатком на податок і внески для ЗУС) Зарплата, зазначена в договорі, укладеному з людиною, яка працює повний робочий день, не може бути менше мінімального розміру оплати праці (Мінімальна заробітна плата це найнижча допустима місячна заробітна плата, яку може отримати працівник, що працює повний робочий день на протязі місяця)
– дата початку роботи – якщо не вказано в договорі, вважається, що це день підписання контракту,
– величина робочого дня, тобто величина ставки.
При укладенні трудового договору потрібно також пам’ятати декілька правил:
– трудовий договір не може містити положень, менш сприятливих, ніж ті, які вказані в трудовому кодексі;
– трудовий договір дає працівникові права, яких не дають цивільно-правові договори, тобто:
– охорону від звільнення для деяких категорій працівників, тобто, передусім: працівників, які перебувають на лікарняному, у відпустці, вагітних, у передпенсійному віці,
– визначення часу праці і права для відпочинку,
– отримання платної відпустки,
– отримання зарплати під час лікарняного звільнення,
– зарахування стажу роботи, від якого залежать деякі працівничі права,
– визначення принципи звільнення з роботи,
– визначає принципи отримання зарплати за понаднормову роботу, тобто більше часу описаного в трудовому кодексі
За цими договорами, навіть якщо працівник є іноземцем, оплачуються внески соціального страхування, а також медичне страхування, а також завдаток на податок. В результаті, працівники мають право користуватись такими ж працівничими правами, а період працевлаштування за строковими трудовими контрактами враховується до їх стажу роботи.

Працедавець зобов’язаний зареєструвати нового робітника в ZUS упродовж 7 днів від початку його роботи , а також направити його на вступне медичне обстеження. Працедавець повинен дотримуватися часу робочого дня. Вважається, що робочий час не може перевищувати 8 годин на добу, в середньому 40 годин на тиждень, 5 днів на тиждень щодо прийнятого розрахункового періоду, не перевищує в базовій системі робочого часу 4 місяців. Працівник має право кожної доби не менш 11 годин безперервного відпочинку.

Трудовий кодекс є правовою базою, що регулює трудові відносини, які містяться в трудовому договорі. Договір повинен бути укладений в письмовій формі. Якщо трудовий договір не був складений в письмовій формі, працедатель повинен підтвердити працівнику в письмовій формі договірні факти відносно сторін договору, вид договору, а також умови не пізніше дати початку роботи.

Найчастіше зустрічаються такі трудові договори:
– трудовий договір на визначений час;
– трудовий договір на невизначений час.

Договір на визначений час
Тимчасовий договір укладається на певний строк, зазначений завчасу працедавцем і працівником, і означає, що угода діє тимчасово, на певний строк.

В ситуації, коли роботодавець підписав з працівником два послідовних договора на визначений час, то третій договір вважається таким, що підписаний на невизначений час, якщо перерва між цими договорами не була більшою ніж 1 місяць. Це не відноситься до договорів, які укладені з метою заміни відсутнього працівника, а також договорів укладених з метою винання сезонної або такої що циклічно реалізовується роботи
Договір, підписаний на визначений час може бути розірваний за взаємною згодою між працівником і роботодавцем.

Договір на визначений час може бути розірваний за ініціативою працівника або роботодавця, за умови, що договір був укладений на термін більше шести місяців і містить інформацію про можливість його припинення. В такому випадку термін повідомлення про розірвання договору становить 2 тижні. Повідомлення про розірвання договору повинно бути подане в письмовій формі. Немає обов’язку вказувати причину розірвання такого договору.

Договір на невизначений час
Це найвигідніший з точки зору працівника договір, що характеризується відсутністю визначеної тривалості зайнятості.
Трудовий договір на невизначений строк може бути розірваний за згодою сторін, в такий термін, як визначають сторони. Якщо працівник або працедавець хоче припинити дію цього типу договору, повинен повідомити про це іншу сторону в письмовій формі. Роботодавець також зобов’язаний подати причину припинення договору.

Термін повідомлення про розірвання договору, укладеного на невизначений час залежить від стажу роботи у даного роботодавця і становить:
– 2 тижні, якщо працівник був прийнятий на роботу на термін, коротший ніж 6 місяців,
– 1 місяць, якщо працівник був прийнятий щонайменше на 6 місяців, а також
– 3 місяці, якщо був прийнятий на роботу щонайменше на 3 роки
Трудовий кодекс, а також інші закони у сфері права праці впроваджують категорію працівників, з якими не можна розірвати трудовий договір. До таких працівник, зокрема, належать: працівники, які відсутні з причин хвороби, працівники, що перебувають у відпустці, в тому числі батьківській відпустці, вагітні жінки, члени профспілок або інших професійних об’єднань, які уповноважені репрезентувати об’єднання до роботодавця.

Законодавство
Закон з 26 червня 1974 р. Трудовий Кодекс (Дз.У. 1974 No 24 поз. 141 з пізн.зм/ тобто Дз.У. 1998 р., No 21, поз. 94 зі зм..)

Цивільно-правовий договір
Цивільно-правові договори відрізняються від трудового договору формами доручити роботу, і регулюються положеннями Цивільного кодексу.

Цивільно-правовими договорами, як правило, користуються в той час, коли працедавець не планує наймати працівника за трудовим договором, але залежить йому на виконанні певних дій, чи для досягнення чітко поставлених завдань. Основні особливості виконання робіт за цивільно-правовим договором відрізняють його від роботи, виконаної у відповідності з трудовим договором:
– у разі цивільно-правових договорів є велика свобода дій надаючим робоче місце, і відмова виконувати доручення не є порушенням зобов’язань за договором, у випадку цивільно-правових договорів допускається можливість виконання субпідрядних робіт;
– при цивільно-правових договорах можна вказати місце і час виконання роботи, але це не обов’язково, більш враховується саме виконання роботи, а не її час і місце;
– при цивільно-правових договорах немає необхідності платити всі внески на соціальне забезпечення та надавати відпустки працівнику.

Примітка: Щоби працювати на підставі договору доручення або підряду, іноземець повинен також отримати дозвіл на роботу.

Найбільш поширеними цивільно-правовими договорами є:
– договір доручення,
– договір підряду.

Договір доручення (umowa zlecenia)
Договір доручення полягає на дорученню довірителем виконання визначеної роботи у визначений строк і оплаті за виконання цієї роботи домовлену заробітню плату. В рамках договору повірений зобов’язаний виконати визначену діяльність для довірителя. Тому договір доручення є договором старанної діяльності. Договірні сторони записують в договорі вид діяльності, її обсяг, організаційну структуру і заробітну плату – сума вказана в договорі це сума валового доходу(зарплата брутто)

Примітка: Будь ласка, пам’ятайте, що при цьому договорі немає мінімального розміру оплати праці!
Принципи розрахунку договору залежать від того, чи повірений не має інших доходів за трудовим договором, чи договір доручення є його єдиним джерелом доходу.

Якщо договір доручення є єдиним джерелом доходу, потрібно обов’язково сплатити всі внески на соціальне страхування (що означає, що під час дії договору повірений охоплений медичним страхуванням), а також авансу на податок. Однак, якщо договір доручення є додатковим джерелом доходу, а зарплата на підставі трудоаого договору – це мінімум мінімальна заробітня плата і внески на соціальніе страхування оплачуються іншим працедателем, то внески на підставі цього договору є добровільними, а з заробітньої плати сплачується лише податок на прибуток.
Довіритель не зобов’язаний надавати відпустку, вихідну допомогу, заробітню плату під час хвороби, а також жодних інших додаткових пільг.

Договір підряду (umowa o dzieło)
Umowa o dzieło jest umową o wykonanie „dzieła”, czyli jasno określonego zadania, w wyniku realizacji którego powstaje określony produkt. A zatem umowa o dzieło jest umową rezultatu. Dzieło (produkt) musi byd wyraźnie określone i mied charakter przynajmniej częściowo materialny.
Za wykonane dzieło osoba je wykonująca musi otrzymad finansowe wynagrodzenie – w umowie podawane jest wynagrodzenie brutto.

Примітка: Будь ласка, пам’ятайте, що ця угода не має встановленого мінімального розміру заробітньої плати!
У договорі зазвичай вказується термін виконання підряду. Підрядний несе відповідальність за ефективність своєї роботи. Особа, яка виконує свою роботу виключно на підставі договору підряду (umowa o dzieło) не підлягає соціальному страхуванню. Вийнятком є ситуація, коли такий договір був укладений з роботодавцем, з яким працівник підписав одночасно трудовий договір, або виконується для цього працедавця.

Законодавство
Закон з 23 квітня 1964 r. Цивільний кодекс.

Дозвіл на працю в Польщі

Іноземці, в яких підстава побуту – це робота, повинні в Польщі отримати дозвіл на тимчасовий побут і працю. Інші іноземці, які перебувають в Польщі на підставі візи, або дозвілу на тимчасовий побут і хотіли би працювати в Польщі, можуть це зробити за умовою, що мають дозвіл на роботу.

Громадяни Арменії, Білорусії, Грузії, Молдавії, Росії та України можуть працювати в Польщі без отримання дозвілу на роботу упрдовж періоду часу, який не перевищує 6 місяців на протязі послідовних 12 місяців на підставі заяви про намір передачі праці іноземцеві

Дозвіл на тимчасовое перебування та працю

Іноземець, який має намір легалізувати своє перебування в Польщі на основі працевлаштування або продовження праці в Польщі, повинен клопотатись про отримання дозволу на перебування на визначений час та працю.

У випадку дозволу на перебування на визначений час та працю, крім основних документів, згаданих вище, іноземець повинен також подати:
– документ медичного страхування;
– документи, які підтверджують існування у нього стабільного і регулярного джерела доходу, достатнього для покриття витрат на утримання себе та членів сім’ї, які залишаються на його утриманні;
– документи, які підтверджують наявність місця проживання;
– інформацію старости, яка стосується результату тесту ринку праці
або документи, які підтверджують звільнення від обов’язку
отримання дозволу на працю;
– декларацію «PIT» за попередній рік, яку іноземець подавав до
податкового органу;
– довідку про відсутність заборгованості по сплаті податків;

ВАЖЛИВЕ! Іноземцеві, який клопотає про дозвіл на перебування на визначений час на основі працевлаштування у Польщі не потрібно попередньо отримувати дозвіл на працю. Карта перебування, яка буде видана у випадку дозволу на перебування на визначений час та
працю засвідчує право іноземця працювати в Польщі у конкретного роботодавця і на умовах, вказаних у рішенні про надання дозволу.

В рішенні про надання дозволу на тимчасове перебування та працю вказуються дані роботодавця іноземця, посада, яку буде іноземець займати, мінімальна зарплата, яку іноземець зможе отримувати на даній посаді, тривалість робочого часу, вид договору, на основі якого іноземець має працювати.
У випадку, коли іноземець має намір працювати у кілька роботодавців, то в рішенні вказуються усі ці роботодавці, а умови праці окреслюються окремо для кожного суб’єкта (роботодавця). Якщо іноземець втратить роботу у будь-якого з роботодавців, вказаних у рішенні, він повинен повідомити письмово про цей факт воєводі, який видав дозвіл на перебування на визначений час і працю протягом 15 робочих днів з моменту втрати роботи.
Якщо іноземець звільнений від обов’язку мати дозвіл на працю у Польщі, то в рішенні про надання дозволу на перебування на визначений час та працю, умови праці не вказуються.

Заробітна плата іноземця не може бути нижче, ніж заробітна плата працівників, які виконують роботу протягом такого самого часу, роботу подібного характеру або на подібній посаді.
Дозвіл на перебування на визначений час та працю видається максимально на 3 роки. Однак термін дії на перебування на визначений час і працю може бути коротший. Як правило, термін, на який видається дозвіл на тимчасове проживання та працю, залежить від документів, представлених іноземцем. Наприклад, у випадку, коли іноземець має укладений договір з роботодавцем на 2 роки, то дозвіл на проживання та працю також буде виданий не більш, ніж на 2 роки.

Дозвіл на проживання та працю може бути в будь-який момент змінений воєводою, відповідним до місця проживання іноземця,у зв’язку з заявою іноземця, коли він має намір працювати у іншого роботодавця або на інших умовах, ніж ті, які окреслені в рішенні про надання дозволу на тимчасове перебування та працю.

У випадку зміни юридичної адреси або місця проживання, назви чи правової форми роботодавця або у випадку придбання роботодавця чи його частини іншим роботодавцем не вимагається зміна або видача нового дозволу на тимчасове проживання й працю.

Воєвода анулює, тобто визнає недійсним дозвіл перебування на визначений час і працю, якщо змінилась посада, записана у дозволі або був зменшений розмір винагороди, а дозвіл не був змінений.
Воєвода відмовляє у розгляді справи про надання дозволу на перебування на визначений час та працю у випадку, коли іноземець:
1) є працівником, відрядженим на роботу у Польщу на визначений час роботодавцем, головний офіс, якого знаходиться за межами Польщі – протягом усього періоду відрядження(у випадку відрядження, іноземець повинен клопотатись про отримання дозволу на перебування на визначений час з метою виконання праці іноземцем, відрядженим закордонним роботодавцем у Польщу; інформація про цей вид дозволу на перебування знаходиться нижче),

2) в’їхав у Польщу на основі зобов’язань, що містяться в міжнародних угодах, які сприяють в’їзду і тимчасовому перебуванню певних категорій фізичних осіб, які займаються обміном або інвестиціями,

3) займається господарською діяльністю у Польщі,

4) перебуває на території Республіки Польща з метою виконання сезонної роботи. Іноземець, який перебуває у Польщі на основі дозволу на перебування на визначений час та працю зобов’язаний повідомити у письмовій формі воєводу, відповідного з уваги на місце свого актуального перебування про втрату праці у будь-якого з роботодавців, перерахованих у рішенні про надання дозволу на перебування на визначений час та працю протягом 15 робочих днів з дня її втрати. Якщо іноземець повідомив вчасно у письмовій формі воєводу про втрату праці, то його дозвіл на перебування на визначений час та працю не може бути анульований протягом 30 днів від дня втрати праці. Якщо протягом 30 днів після втрати роботи й повідомлення про цей факт воєводі, іноземець не знайде нової роботи, то його дозвіл на тимчасове перебування та працю може бути анульований, тобто, визнаний недійсним.

Якщо іноземець протягом 30 днів знайде нового роботодавця і отримає новий дозвіл на тимчасове перебування та працю, то у нього буде можливість й надалі перебувати у Польщі на законних підставах.

Дозвіл на роботу

Що це таке дозвіл на роботу?
Дозвіл на роботу є документом, який дає право іноземцеві легально працювати в Польщі, за умови, що віза іноземця або дозвіл на тимчасове проживання дозволяють виконувати роботу в Польщі.

Іноземці, які перебувають в Польщі на підставі:
1) візи, що видана в цілях:
• туристичній,
• участі в процедурі розгляду справи про надання притулку в Польщі
• користування з тимчасового захисту
• приїзду з гуманітарних причин, у зв’язку з інтересом держави чи у зв’язку з
міжнародними зобов’язаннями;

2) дозволу на тимчасове перебування, яке видане іноземцеві, який перебував в Польщі нелегально. Не можуть працювати в Польщі навіть якщо будуть мати дозвіл на роботу. Для того щоб мати право працювати в Польщі, повинні вони клопотати про робочу візу. В дозволі вказуються дані суб`єкта, що доручає виконання роботи, посада іноземця, або вид роботи, яку іноземець повинен виконувати. Робота вважається законною тільки тоді, якщо іноземець виконує ту роботу, яка була вказана в дозволі.

Це означає, що коли іноземець хоче змінити роботу (тобто: роботодавця, або/і робоче місце, або/і галузь, в яких він працює), повинен отримати новий дозвіл. Проте, є деякі обставини, при яких дозвіл залишається дійсним, незважаючи на зміни в умовах його видання – більш детальна інформація на цю тему знаходиться нижче.
Дозвіл діє протягом строку, на який його видано. Термін дії дозволу повинен знаходитися в документі.
Дозвіл на роботу потрібний, як для прийняття на роботу на підставі трудових договорів, так і на підставі цивільно-правових договорів.

Про дозвіл на роботу для іноземця клопотання розпочинає суб`єкт, який доручає роботу. Далі суб’єкт, який доручає роботу іноземцю називатиметься «працедавець». Дозвіл видає воєвода відповідно до місцезнаходження / місця проживання роботодавця.

Кому потрібний дозвіл на роботу?
Зайнятість на підставі дозволу на роботу може отримати іноземець, який не є громадянином країн ЄС, якщо він легально проживає в Польщі на основі:
1. візи;
2. шенгенської візи, або іншого документу на перебування, виданого однією з держав шенгенської зони;
3. дозволу на проживання на визначений час в межах безвізового руху.

Хто в Польщі може працювати без дозволу на роботу?
Без дозволу на роботу в Польщі можуть працювати такі іноземці: 1. отримали статус біженця в Польщі;
2. отримали додаткову охорону в Польщі;
3. отримали дозвіл на постійне перебування в Польщі;
4. отримали в Польщі дозвіл на перебування довготермінового резидента Європейської спільноти, який був виданий в Польщі, аба в вийняткових ситуаціях наданий іншою країною-членом ЄС;
5. отримали згоду на умовне перебування в Польщі;
6. підлягають тимчасовій охороні в Польщі;
7. підлягають гуманітарній охороні;
8. які є громадянами країни-члена ЄС або держав ЄЕЗ (європейська економічна зона, польською EOG), громадяни якої можуть користуватись вільним переміщенням осіб на підставі договору, складеного цією країною з Євросоюзом і його країнами-членами або є членами сім`ї тих громадян;
9. жертви торгівлі людьми, якщо дотримано відповідних умов;
10. отримали дозвіл на визначений час в Польщі на підставі шлюбу з громадянином Польщі, або іноземцем, який отримав в Польщі статус біженця, додаткову охорону, дозвіл на постійне перебування, дозвіл довготермінового резидента ЄС, дозвіл на умовне перебування та тимчасову охорону; іноземці,
11. які внаслідок життєвих обставин – такої як смерть партнера (чоловіка, дружини) громадянина ЄС, або ж розлучення з громадянином ЄС – утримали право на перебування на підставі дозволу на проживання в Польщі;
12. іноземці, які подали в строк повний комплект заяви на продовження дозволу на проживання на визначений час якщо безпосередньо перед поданням заяви мали право працювати без дозволу;
13. володіють дійсною Картою поляка;
14. навчаються, беруть участь в професійних стажуваннях, виконують функції в програмах, що реалізуються в рамах діяльності ЄС, або інших міжнародних прогpамах допомоги;
15. які є вчителями іноземних мов, які працюють в дитячих садочках, школах, відділеннях, осередках, закладах навчання вчителів, або колегіях;
16. які працюють до 30 днів упродовж календарного року як науковці, або творці;
17. студенти денного навчання в вузах Польщі, які навчаються в Польщі на підставі візи;
18. студенти денного навчання у вузах в Польщі, які навчаються і перебувають в Польщі на підставі дозволу на тимчасове проживання, виданого з огляду на навчання у вузі, упродовж цілого періоду дійсності дозвілу на побут;
19. випускники польських середніх шкіл, випускники денного навчання у вузах та навчання на докторську ступінь в польських вузах та науково-дослідних інститутах;
20. особи, які мають права, відповідно до Угоди про заснування асоціації між Європейським економічним товариством і Туреччиною;
21. які належать до інших груп, наприклад: вчителі іноземних мов, направлені на роботу в установах культури, члени збройних сил, постійні кореспонденти засобів масової інформації, спортсмени, духовенство.
Дозвіл на роботу також не вимагається у випадку іноземців делегованих на територію Польщі закордонним роботодавцем (якщо вони зберігають місце свого постійного проживання за кордоном) на термін, що не перевищує 3 місяців з метою: виконання монтажних робіт, технічного обслуговування і ремонту обладнання, конструкцій, техніки, або іншого обладнання, якщо іноземний роботодавець є їх виробником; отримання замовленого обладнання, машин, конструкцій, або іншого устаткування, виготовленого польським підприємцем; навчання робітників польського роботодавця, який є одержувачем устаткування, конструкцій, машин та іншого обладнання в сфері його обслуговування або використання; монтажу та демонтажу виставкових стендів, догляд за ними, якщо їх виставляє закордоний роботодавець, який делегує їх з цією метою

Цей список містить загальні норми, що стосуються права на роботу без дозволу та звільняють від обов’язку отримання дозволу на роботу по окремих категоріях і групах іноземців.

Коли видається дозвіл та види дозволів на роботу
Дозвіл на роботу вимагається у випадку, коли іноземець:
1. виконує роботу на підставі трудового договору, або цивільно- правових договорів з працедавцем, що проживає, або знаходиться в Польщі – у цьому випадку іноземець отримує дозвіл на роботу типу А;
2. у зв`язку з виконанням функцій члена правління підприємства, занесеного до реєстру KRS/товариства перебуває в Польщі в періоді, який перевищує в сумі 6 місяців упродовж наступних 12 місяців – іноземець отримує тоді дозвіл на роботу типу В;
3. виконує роботу в іноземного працедавця i відряджений до Польщі на період довший ніж 30 днів в календарному році на роботу у відділі або закладі іноземного працедавця, або в суб’єкті, пов’язаному з іноземним працедавцем – іноземець отримує тоді дозвіл на роботу типу С;
4. виконує роботу в іноземного працедавця, який не має організованої діяльності в Польщі (ні відділу ні закладу) і є направлений до Польщі з метою реалізувати послугу на експорт, тобто тимчасову або одноразову послугу – іноземець отримує в такому випадку дозвіл на роботу типу D.
5. Виконує роботу у іноземного працедавця і відряджений на територію Польщі на період часу, який перевищує 3 місяці на протязі послідовних 6 місяців з метою іншою, ніж зазначено в дозвілах типу В, С, D – іноземець отримує в такому випадку дозвіл на роботу типу Е.

Як отримати дозвіл на роботу
Дозвіл на роботу видає воєвода, відповідний до місцезнаходження\проживання працедавця.

Клопотання в справі отримання дозволу для іноземця виконує працедавець. Документи, що додаються до заяви повинні бути представлені в оригіналі або офіційно підтверджені на відповідність з оригіналом (за винятком посвідчення особи і паспорт). Документи іноземною мовою повинні бути переведені на польську мову присяжним перекладачем.

В ході розгляду управління може викликати заявника, тобто працедавця, щоб представити додаткові документи чи інформацію. Незалежно від типу дозволу, працедавець повинен представити:
1. заяву на отримання дозволу на роботу для іноземця;
2. копію документу для виїздів іноземця (паспорт), до якого відноситься ця заява (заповнені сторінки паспорта);
3. копії документів які підтверджують дотримання іноземцем вимог, обов`язкових для виконання професії, до якої потрібні згода відповідного органу (це має відношення до регульованих професій;
4. якщо іноземець:
– упродовж 3-х років, що передують клопотанню на отримання дозволу на роботу, закінчив
школу або університ в Польщі, в іншій державі Європейської економічної зони і
Швейцарської Конфедерації, або
– упродовж 3-х років, що передують подачі клопотання проживає легально в Польщі – він
повинен представити документи, які підтверджують дані обставини (у випадку дозвілу
типу А і В).
5. документи, які підтверджують виконання вимог, зазначених в окремих нормативних актах, необхідних для розгляду заяви;
6. у випадку якщо роботодавець не подає заяви особисто – оригінал або повноваження або доручення представника працедавця.
7. копія документу оплати державного збору за видання дозволу, який містить наступні інформації:
– назву та місцезнаходження працедавця;
– зазначити, чи працедавець провадить клопотання про отримання дозволу на роботу, чи
про його продовження;
– ім`я і прізвище іноземця, для якого ведеться розгляд справи на отримання дозволу на
роботу.

Інші документи, які повинні бути представлені для отримання дозволу на роботу для іноземця, залежать від типу дозволу якого стосується ця процедура.

Дозвіл на роботу типу A
В разі коли працедавець є:
– юридичною особою, потрібно представити витяг з Державного Судового Реєстру (KRS) копію реєстру господарської діяльності, або іншого відповідного реєстру (що містить поточні дані на день подання заяви),
– фізичною особою, потрібно представити копію його внутрішнього паспорта, або копії заповнених сторінок з даними з закордонного паспорта цієї особи;
– товариством з обмеженою відповідальністю (ТзОВ) в організації, потрібно надати копії нотаріальних актів про заснування товариства;
– інформація старости про результат тесту ринку праці;
Примітка: розмір винагороди, яка буде вказана в договорі з іноземцем не може бути нижчим, ніж заробітна плата інших працівників, які виконують роботу рівнозначного типу, або на аналогічній посаді.
У разі працевлаштування іноземця згідно трудового договору на повний робочий день, оплата праці не повинна бути менше мінімального розміру зарплати
У разі, якщо роботодавець має намір найняти іноземця на інших засадах, ніж трудовий договір на повний робочий день, то розмір винагороди:
– у випадку трудового договору на неповний робочий день повинен бути пропорційний до робочих годин, або
– у разі цивільно-правових договорів повинна бути визначена пропорційно до планованого строку виконання договірних зобов’язань, які випливають з договору.

Дозвіл на роботу типу B
документ з відповідного реєстру, який підтверджує правовий статус, форму або характер діяльності, здійснюваної закордонним роботодавцем разом з присяжним перекладом документів на польську мову;
– копію декларації про розмір отриманих доходів чи збитків, понесених суб’єктом, що доручає виконання роботи як платник податку від доходу від юридичних осіб в податковому році перед подачею внеску
– довідку про стан зайнятості у суб’єкта, який доручає виконання роботи іноземцям.

Щоб воєвода видав дозвіл типу В, суб’єкт, в якому іноземець має бути членом правілння, повинен дотриматися наступних умов:
1. в податковому році, що передує подачі клопотання отримав доходи не менше ніж у 12-кратність середньомісячної заробітної плати в цьому воєводстві у третьому кварталі року перед пред’явленням клопотання – інформаційну довідку про її розмір можна отримати в воєводських управліннях;
2. влаштувати на роботу на невизначений термін і повний робочий день, упродовж щонайменше 1 року перед поданням заяви, принаймні двох робітників, яким не потрібен дозвіл на роботу (наприклад, громадяни Польщі);
3. пред’явить володіння засобами, або реалізацію діяльності, які дадуть можливість виконати в майбутньому умови, викладені в пунктах 1 і 2, зокрема, шляхом проведення заходів, які сприяють зростанню інвестицій, впровадженню технологій, інновації та створення нових робочих місць.

Примітка: У випадках виправданих ситуацією на ринку праці, воєвода може обмежити в дозволі на роботу типу В обсяг завдань, що виконуватиме іноземець лише до ведення управління та представництва.

Дозвіл на роботу типу C
– документ з відповідного реєстру, що підтверджує правовий статус і форму, або характер діяльності, здійснюваної іноземним працедавцем разом з перекладом на польську мову (тобто, закордонний відповідник витягу з KRS);
– дійсна на день подачі заяви копія Державного судового реєстру, або іншого відповідного реєстру, або виписка з реєстру господарської діяльності, пов’язаної з відділом або закладом іноземного роботодавця або суб`єктом, з яким підписано довгострокову угоду про співробітництво з іноземним роботодавцем;
– ордер на відрядження, виданий іноземним роботодавцем, де вказані дані працівника, призначеного на роботу в Польщі, з зазначенням посади та місця роботи у Польщі;
– копія довгострокової угоди про співпрацю польського працедавця з закордонним працедавцем, якщо така угода була складена.

Дозвіл на роботу типу D
– документ з відповідного реєстру, який підтверджує правовий статус, форму або характер діяльності, здійснюваної закордонним роботодавцем (тобто закордонний відповідник виписки з KRS);
– ордер на відрядження, виданий закордонним роботодавцем, де вказано ім’я працівника, який відряджений на роботу до Польщі разом з зазначенням посади і місця роботи;
– копія договору, на підставі якого буде виконуватись послуга на території Польщі, або її фрагмент, що визначає предмет зобов’язань закордонного роботодавця або заява закордонного роботодавця що визначає такий предмет, якщо договір ще не був підписаний, за умови що фрагмент договору в такому випадку одразу буде доданий після того як він буде підписаний;
– список іноземців, які мають реалізувати послугу відносно експорту, в якому вказані їх імена, прізвища, номери паспортів та посади в Польщі;
– додаток до заяви про видачу дозволу, який стосується PKD firmy, а також її стану зайнятості.

Дозвіл на роботу типу E
додаток до заяви на отримання дозволу про ПКД фірми, а також її стану зайнятості;
• документ з відповідного реєстру, що підтверджуює правовий статус і форму, або характер діяльності, здійснюваної закордонним працедавцем (тобто, закордонний відповідник витягу з KRS).

Щоб воєвода видав дозвіл на роботу типу C-E працедавець повинен дотриматися наступних умов:
1) умови праці іноземця не будуть менш сприятливі, ніж, відповідно до положень Трудового кодексу та інших законодавчих актів, що регулюють права та обов’язки працівників;
2) розмір заробітної плати, яка повинна бути надана іноземцю за виконання роботи, не буде нижчою ніж на 30% від середньомісячної заробітної плати в даному воєводстві, за даними Центрального статистичного управління (ця інформація може бути отримана з воєводських управліннях);
3) закордонний працедавець вказав особу, яка перебуває в Польщі, яка має документи, що підтверджують виконання зобов’язань, викладених у пунктах 1 і 2, уповноважена представляти працедавця у воєводи та інших органах, таких як трудова інспекція, якщо термін направлення на роботу іноземців перевищує 30 днів у календарному році.

•В якій формі видається дозвіл на роботу?
Дозвіл на роботу видається в формі адміністративного рішення.
Документ дозволу на роботу видається в трьох примірниках: один залишається в управлінні, два отримує працедавець, який, в свою чергу, зобов’язаний надати один примірник іноземцю, для якого він виданий.

Періоди дійсності дозволу на роботу
Дозвіл на роботу діє тільки протягом визначеного часу, який вказується в документі, але не більше 3 років. У випадку іноземців, які виконують функції в правліннях товариств, де на момент подачі заяви на отримання дозволу працює більш ніж 25 осіб, воєвода може видати дозвіл на строк, що не перевищує 5 років.

Хоча закон вказує, на який період часу може бути надано дозвіл на роботу, воєвода у своєму розпорядженні може зменшити строк, на який видані дозволи на роботу в даному воєводстві. Строк дії дозволу на роботу може відрізнятися в залежності від воєводства.

В мазовецькому воєводстві, дозвіл типу A в основному видається на строк до 12 місяців, а в випадку продовження дозволу- на строк не довший ніж 2 роки.

Коли дозвіл на роботу буде скасовано?
В таких ситуаціях воєвода скасовує дозволи:
1. змінилися обставини або докази, на основі яких було видано дозвіл, а воєводу не повідомили про ці факти (існують випадки, які дозволяють утримати в силі дозволи на роботу за умови, що воєвода про це буде повідомлений в письмовій формі. До таких випадків відносяться: перехід закладу праці, або його частини до іншого працедавця, надання працедавцем іноземцеві роботи іншого характеру або на іншій посаді, ніж зазначено в дозволі на роботу на строк, який не перевищує 30 днів в календарному році, зміна адреси розташування або юридичної форми працедавця, зміна особи, яка представляє працедавця).
2. перестала існувати причина, по якій був виданий дозвіл на роботу (наприклад, розірвано трудовий договір з іноземцем, працедавець збанкрутував, і т.д);
3. воєводу повідомлено працедавцем, або контролюючим органом про відсутність виходу на роботу іноземцем упродовж 3 місяців від початку дії дозволу, або про закінчення роботи раніше, ніж за 3 місяці до закінчення строку дії дозволу на роботу без погодження цього факту з працедавцем;
4. роботодавець не виконав свої зобов’язання, пов’язані із клопотанням для отримання дозволу на роботу і працевлаштуванням іноземця;
5. Іноземець перервав виконаня праці на строк, який перевищує 3 місяці (за вийнятком ситуації, коли така перерва була погоджена з працедавцем, є обґрунтована і працедавець негайно повідомив про це воєводу, який видав дозвіл);
6. при відсутності згоди іншого органу, від якого залежить можливість виконувати визначену роботу; 7. воєвода отримав інформацію, що дані іноземця знаходяться в списку іноземців, перебування яких на території Польщі є небажаним.

Обов`язки працедавця в часі тривання процедури легалізації роботи, та наслідки їх невиконання.
У зв’язку з подачею заяви на дозвіл на роботу, працедавець має певні обов’язки. Вони включають, між іншим:
– повідомляти іноземця про етапи процедури видачі дозволів на роботу, продовження дозволу та інші заходи, які впливають на цей процес;
– проявляти належну ретельність в процедурі отримання дозволу та продовження дозволу на роботу для іноземців;
– дотримання умов договору з іноземцем, як це описано в заяві на дозвіл на роботу;
– підписання договору в письмовій формі зрозумілою для іноземця мовою;
– передати працівникові копії документів, пов’язаних з працевлаштуванням;
– достосовувати принаймні раз на рік розмір зарплати іноземця до актуального розміру середньомісячної зарплати в народній економіці, яка оголошується директором головного статистичного управління;
– повідомити воєводу про не прийняття роботи іноземцем упродовж 3 місяців від початку дії дозволу та завершення виконання роботи раніше, ніж 3 місяці до закінчення строку дії дозволу на роботу;
– повідомити воєводу про зміни в сфері виконання праці іноземцем на підставі дозволу на роботу.
Якщо буде підтверджено порушення цих зобов’язань, працедавець зобов’язаний негайно виконати ці занедбання.

Примітка: Працедавцям, які не виконали покладених на них обов`язків зв`язаних з зайнятістю іноземця, загрожує покарання штрафом (від 3 до 5 тис. злотих)!

В яких випадках воєвода не видасть дозвіл на роботу?
Воєвода не видасть дозвіл на роботу для іноземця, коли працедавець :
1. у заяві замістив фальшиві дані, або фальшиві відомості, використав фальшиві документи, засвідчив неправду, або приховав правду;
2. не дотримав визначених законом умов необхідних для отримання дозволу;
3. правочинним вироком суду був визнаний винним у вчиненні правопорушення, пов’язаного з нелегальним працевлаштуванням іноземця, або на протязі 2 років від часу, коли був визнаний винним у передачі нелегальної праці іноземцеві, був повторно визнаний винним у такій самії дії;
4. має судимість за вчинення кримінального правопорушення проти прав людей які виконують заробіткову діяльність;
5. має судимість за вчинення кримінального правопорушення проти вірогідності документів у зв’язку з процесом про видачу дозволу на роботу, або є суб’єктом, яким управляє, або контролює така особа;
6. має судимість за вчинення кримінального правопорушення торгівлі людьми, або є суб’єктом, яким управляє, або контролює така особа;
7. не виконав зобов’язань, що стосуються клопотання про дозвіл на роботу і працевлаштування іноземця;
8. пред’являє клопотання в справі видачі дозволу на роботу для іноземця, який:
– не сповнює вимог щодо кваліфікацій, або інших у випадку регульованих професій;
– у зв’язку з розглядом справи на отримання дозволу на роботу був покараний за кримінальне правопорушення проти вірогідності документів;
9. дані іноземця були записані до реєстру іноземців, перебування яких в Польщі є небажане.

Коли дозвіл на роботу залишається дійсним?
Дозвіл на роботу залишається дійсним у випадку:
1. коли роботодавець має намір доручити роботу іноземцю іншого типу чи іншу посаду, ніж зазначено в дозволі на строк не більше 30 днів упродовж календарного року,

ПРИМІТКА: Зміна робочої посади на строк більший ніж 30 днів упродовж календарного року вимагає подання нової заяви на отримання дозволу на роботу!
2. зміна місцезнаходження або місця проживання, назви або юридичної форми працедавця;
3. перейняття працедавця, або його частини іншим працедавцем;
4. зміна особи, яка представляє роботодавця, яка має документи, що підтверджують виконання певних зобов’язань і уповноважена представляти працедавця у воєводи та в інших державних органах, якщо строк відрядження іноземця перевищує 30 днів протягом календарного року;
5. скорочення робочих годин, передбачених договором з іноземцем, на протязі не більше 6 місяців, і не більше ніж наполовину повного робочого дня, при одночасному пропорційному зменшенню зарплати;
6. якщо іноземець не влаштується на роботу упродовж перших 3 місяців дійсності дозволу або зробить перерву в роботі на строк до 3 місяців, за умови, що це пов’язано з поважними причинами, і це буде погоджено з працедавцем.
Якщо необхідні для видачі дозволу на роботу умови залишаються далі виконані, а працедавець негайно повідомить в письмовій формі воєводу, який видав дозвіл, про зміну обставин, дозвіл залишається дійсний.

•к продовжити дозвіл на роботу?
Працедавець подає заяву про продовження дозволу на роботу іноземця. Ця заява має бути подана не пізніше ніж за 30 днів до закінчення терміну дії попереднього дозволу на роботу.
До заяви на продовження дозволу на роботу іноземця додається:
– документи, необхідні для отримання нового дозволу за умови, що змінилися обставини, які обґрунтовували видачу попереднього дозволу на роботу;
– квитанція про оплату, пов’язану з пред’явленням заяви;
– трудовий договір, за яким виконувалася робота упродовж терміну дії попереднього дозволу.

Якщо працедавець вирішить, що іноземця варто підвищити у посаді, тоді для отримання дозволу типу А потрібно отримати висновок старости що стосується нової посади, яку буде займати іноземець.

Термін розгляду справи
Дозвіл на роботу або відмова видачі дозвілу повинен бути виданий в строк 1 місяця.
У випадку більш складних справ – не пізніше ніж за 2 місяці від дня початку розгляду справи.

Скільки коштує видання дозволу на роботу?
50 PLN – в разі дозволу виданого на строк до 3 місяців
100 PLN – у випадку дозволу виданого на строк більший ніж 3 місяці
200 PLN – у випадку відрядження іноземця до Польщі для виконання експортних послуг
У разі подання заяви на продовження дозволу на роботу ціна це половина вище названих сум.

Апеляційна процедура
На рішення можна подати апеляцію в строк 14 днів від дня отримання рішення, за посередництвом воєводи, до Міністра праці та соціальної політики.

Законодавство
Закон з 20 квітня 2004р. Про популяризацію зайнятості та установи ринку праці( Дз. У. від 2008р. No 69, пол. 415, з пізн. зм.)
Розпорядження міністра праці та соціальної політики від 29 січня 2009 р. в справі видання дозволу на роботу іноземця (Дз. У. з 2009 р. No 16, пол. 84).
Розпорядження міністра праці та соціальної політики від 20 липня 2011 р. в справі ситуацій, при яких доручення виконання роботи іноземцям на території Республіки Польща допускається без необхідності отримання дозволу на роботу (Дз. У. від 2011 р., No 155, пол. 919)

Заяви про доручення виконання роботи іноземцем

Для кого
Заява про доручення виконання роботи іноземцем вноситься до реєстру заяв у Повятовому бюро працевлаштування, який є відповідним зважаючи на місцезнаходження або місце постійного проживання роботодавця, якщо: • іноземець є громадянином країни, зазначеної в Постанові міністра праці та соціальної політики щодо країн, до громадян яких застосовуються деякі положення про дозвіл на виконання сезонних робіт та положення, які стосуються заяв про доручення виконання роботи іноземцемві;
– робота іноземця не пов’язана з діяльністю суб’єкта, зазначеного в Розпорядженні Міністра сім’ї, праці та соціальної політики від 8 грудня 2017 року / положення законодавства, які стосуються сезонної роботи;
– строк виконання роботи, зазначений у складеній заяві про доручення виконання роботи іноземцем та строки виконання роботи на підставі заяв, внесених до реєстру заяв, складають разом строк, що не перевищує 6 місяців протягом наступних 12 місяців, незалежно від кількості суб’єктів, які доручають виконання роботи іноземцем.

У справах, що не вимагають проведення роз’яснювального провадження, Повятове бюро працевлаштування вносить заяву про доручення виконання роботи іноземцем до реєстру заяв або староста за рішенням відмовляє вносити заяву до реєстру не пізніше, ніж протягом 7 робочих днів від моменту отримання заяви, а у випадках, коли вимагається проведення роз’яснювального провадження, – не пізніше ніж протягом 30 днів від моменту отримання заяви.

Як отримати
У заяві про доручення виконання роботи іноземцем, яка підлягає внесенню до реєстру заяв, роботодавець записує:
1) відомості про суб’єкт, який має намір працевлаштувати іноземця:
а) назва або ім’я (імена) та прізвище,
b) адреса постійного місця перебування або адреса місцязнаходження;
c) номер телефону і номер факсу,
d) ідентифікаційний номер платника податків NIP та номер в реєстрі суб’єктів національної економіки REGON – у випадку суб’єкта підприємницької діяльності – або персональний номер PESEL – у випадку фізичної особи;
e) номер запису до реєстру суб’єктів господарювання, які є агентствами з працевлаштування, – у випадку, коли суб’єкт господарювання, який доручає виконання роботи іноземцем, є агентством працевлаштування та надає послуги тимчасового працевлаштування,
f) номер КВЕД (PKD) та опис діяльності, пов’язаної з роботою іноземця,
g) заяву про доручення виконання роботи іноземцем, яка складена під загрозою кримінальної відповідальності, чи існують обставини, зазначені у пунктах 1-6 частини 5 ст. 88 закону „Про сприяння працевлаштуванню та суб’єкти трудового ринку” (особа, яка складає таку заяву, зобов’язується внести до неї застереження такого змісту: “Я усвідомлюю кримінальну відповідальність за надання неправдивих свідчень”; це застереження замінює роз’яснення щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показів), h) заяву про ознайомлення з положеннями щодо правил доручення виконання роботи іноземцем;

2) відомості про іноземця:
а) ім’я (імена) та прізвище,
b) стать,
c) дата народження,
d) громадянство,
e) назва, серія, номер, дата видачі та термін дії закордонного паспорту,
f) номер візи або карти перебування та термін дії цього документу, якщо іноземець перебуває на території Республіки Польща,
g) відомості про правові підстави перебування на території Республіки Польща та передбачуваний спосіб використання заяви про доручення виконання роботи іноземцем внесеної до реєстру заяв;

3) відомості про заропоновану іноземцю роботу:
а) назва професії, номер діяльності за класифікацією PKD, за якою буде працевлаштовуватись іноземець,
b) посада або вид роботи,
c) місце виконання роботи,
d) строк або строки роботи, зазначене датами,
e) вид договору, що становить підставу для виконання роботи,
f) найменша заробітна плата, яку може отримати іноземець, котра вираховується на підставі погодинної або місячної ставки,
g) тривалість робочого часу або кількість годин роботи на тиждень або на місяць;
4) відомості про роботодавця-користувача, якщо заява про доручення виконання роботи іноземцем стосується роботи іноземцем у якості тимчасового працівника:
а) назва або ім’я (імена) та прізвище,
b) адреса постійного місця перебування або адреса місцязнаходження.

Тест ринку праці – це процедура отримання інформації про ситуацію на локальному ринку праці, яка підтверджує відсутність можливостей працевлаштувати на цю посаду громадянина Польщі або громадянина ЄС.

Це означає, що іноземець може отримати дозвіл на працю у даного роботодавця в ситуації, коли з’ясується, що серед зареєстрованих в управлінні праці відсутні такі кандидати, які відповідають вимогам роботодавця.
Процедура виглядає таким чином:
1. Роботодавець пред’являє в повітовому управлінні праці пропозицію вакансії. Коди та назви професій можна знайти за адресою www.praca.gov.pl
2. Аналізуються реєстри безробітних та тих, хто шукає роботу.
3. Якщо виявиться, що в реєстрах є достатня кількість осіб, які відповідають вимогам, що випливають із пропозиції, організовується набір серед безробітних та тих, хто шукає роботу.
4. Порівнюється сума винагороди, запропонованої роботодавцем по відношенню до винагороди такої ж або аналогічної професії або виду робіт – ці ставки повинні бути зближені.
5. Староста приймає рішення протягом:
– не пізніше 14 днів від дати реєстрації пропозиції в повітовому управлінні праці,якщо з аналізу реєстрів безробітних та тих, хто шукає роботу, не можливо організувати набір;
– не пізніше 21 днів від дати реєстрації пропозиції у випадку організації набору серед безробітних та тих, хто шукає роботу.
6. Інформація від старости передається роботодавцю, який подає її як додаток до заяви про дозвіл на працю, або дозвіл на перебування та працю.
Треба мати на увазі факт, що під час процедури не беруться до уваги зазначені у вакансії вимоги, якщо вони занижені або завищені по відношенню до роботи, яку іноземець має виконувати. Не кожна робота вимагає проведення управлінням праці тесту ринку праці.

Проведення управлінням праці тесту ринку праці не вимагається зокрема, коли це стосується наступних випадків:
1. праця, яка має виконуватись, знаходиться у списку дефіцитних професій, викладеному у розпорядженні воєводи;
2. роботодавець хоче продовжити дозвіл на працю для того ж самого іноземця і на цю ж посаду;
3. коли праця стосується опіки та піклування, або як допомога фізичним особам в домашньому господарстві;
4. громадянин країни, що межує з Польщею чи країни, з якою Польща співпрацює у сфері трудової міграції (тобто Арменії, Білорусі, Грузії, Молдови, Росії та України), який у період, що безпосередньо передує подачі заяви працював, принаймні, 3 місяці у того ж роботодавця на основі заяви про намір доручення роботи – при умові пред’явлення підтверджуючих це документів;
5. інші випадки (спортивний тренер, спортсмен, лікар, який проходить навчання, і лікар стоматолог). Окрім випадків, названих вище, при клопотанні у справі отримання дозволу на перебування та працю тест ринку праці не вимагається, якщо:
1) іноземець безпосередньо перед подачею заяви на отримання дозволу на перебування на визначений час та працю мав дозвіл на працю або дозвіл на перебування і працю у того ж роботодавця і на цій же посаді, або
2) іноземець сповнює умови відносно звільнення його з обов’язку мати дозвіл на працю.

Перевірка легальності працевлаштування іноземця

Що таке нелегальне працевлаштування?
Незаконне виконання роботи іноземцем, це виконання роботи іноземцем, який:
– не має дійсної візи, або іншого документу, що дозволяє йому перебувати в Польщі;
– підстава перебування якого у Польщі не дає права до праці;
– який працює без дозволу, у тих випадках, коли дозвіл потрібно мати;
– працює на інших умовах або на іншій посаді, ніж зазначено в дозволі на роботу;
– без укладення необхідних трудових, або цивільно-правових договорів.

Хто має право виконувати перевірку?
Виконувати перевірку законності працевлаштування мають право:
– Прикордонна Служба (SG);
– Державна Інспекція Праці (PIP).
Прикордонна служба може також проводити перевірки підприємств, домашніх господарств та фізичних осіб які є працедавцями іноземців, та іноземців які ведуть власний бізнес в Польщі. PIP має право контролювати законність зайнятості на підставі трудового договору.

Під час такої перевірки перевіряється законність перебування іноземця в Польщі.

Як відбувається перевірка?
Перевірку проводять, щонайменше, два інспектори, які мають відповідні дозволи, що містять вказівку законної підстави, назву органу, який провадить огляд, дата і місце видачі такого дозволу, імя і прізвище посадової особи, уповноваженої здійснювати контроль та номер його службового посвідчення; назву та адресу контрольованої компанії, обсяг превірки, дату початку і передбачувану дату закінчення перевірки, підпис особи, яка надає повноваження, із зазначенням її посади або функції, а також інструкції про права та обов’язки контрольованих.
Примітка: У разі необхідності вжити невідкладну перевірку, співробітники управління можуть перевірити, представляючи тільки посвідчення особи.

Суб’єкт по відношенню до якого проводиться перевірка на вимогу службовців повинен не пізніше 7 днів пред’явити документи, пов’язані з законністю виконання роботи іноземцем, веденням іноземцем господарської діяльності або також дорученням виконання роботи іноземцю.

Такими документами можуть бути зокрема:
– дозвіл на роботу;
– заява про намір доручити виконання роботи іноземцю;
– трудовий договір, або цивільно-правові договори;
– документи, що підтверджують реєстрацію господарської діяльності в Обліку Господарської Діяльності (Ewidencji Działalności Gospodarczej).

Перевірці також підлягають характер виконуваної іноземцем роботи, а також те, чи умови її виконання відповідають опису, заміщеному в дозволі/заяві.
У разі будь-якої невідповідності або відсутності документації інспектор праці, який знайшов порушення вимог закону про популяризацію зайнятості, може скерувати до суду заяву про покарання осіб відповідальних за виявлені порушення. Крім цього, інспектор праці може повідомити про порушення вимог закону відповідні органи, зокрема у випадку порушення вимог закону про іноземців Поліцію чи Прикордонну Службу.

Наслідки нелегального працевлаштування іноземців
Для роботодавця, який нелегально прийняв на роботу іноземця передбачено покарання не нижче ніж 3000 злотих. Однак якщо роботодавець вводить іноземця в оману, використовує оману та службову залежність або нездатність правильно зрозуміти ситуацію і цими діями призводить до того, що іноземець нелегально виконує роботу – може роботодавець в такому випадку заплатити штраф до 10000 zł.

Іноземець, який працює всупереч положенням польського законодавства, несе відповідальність штрафом не нижчим від 1000 злотих. Така особа може також отримати рішення про зобов’язання виїхати з Польщі.

Крім того, в Польщі діє закон, який визначає санкції для працедавців, які доручають працю іноземцеві, що перебуває без дійсного документу, який дає дозвіл не побут на території Польщі і порядок вимагання допоминань за зарплату і пов’язані з нею пільги. На їх підставі працедавець перед влаштуванням на роботу громадянина, який не є громадянином ЄС повинен переконатись, що в іноземця є документ, який дає право на побут в Польщі. За доручення роботи іноземцю без дозволу на проживання в Польщі, працедавцям загрожують фінансові санкції, а також вони зобов’язані виплатити працюючим у них нелегально іноземцям заборгованість по заробітній платі (застосовується презумпція існування трудових відносин упродовж 3 місяців) і пов’язаних з ним доплат (сплати внесків на соціальне страхування, податок), та для покриття витрат на їх повернення в країну походження. Крім того, такі роботодавці не зможуть отримати можливостей державних субсидій, у тому числі фондів ЄС.

Законодавство
Закон від 13 квітня 2007 р. Про Державну Інспекцію праці.(Dz.U. 2007 nr 89 poz. 589)

Побут в Польщі

Житло

Договір
Договір найму (оренди) засвідчує зобов’язання власника надати наймачеві (орендарю) приміщення для використання на визначений або невизначений період, а наймач (орендар) зобов’язується платити за цей час орендодавцю встановлену суму за оренду. Договір найму (оренди) квартири/будинку повинен бути укладений між орендарем та власником даного приміщення у письмовому вигляді на польській мові. Немає стандартного типового зразку договору. Зразки договорів найму можна знайти в Інтернеті. Договір може бути будь-якої форми і може бути написаний від руки. Тим не менш, він повинен містити всі дані, які перераховані нижче.

Важливе: Немає необхідності реєструвати договір найму, (напр., у нотаріуса, в управлінні гміни чи іншій установі).
Договір найму (оренди) квартири/будинку підтверджує право користування орендованим приміщенням. Договір може бути укладений на визначений час, (напр., 1 місяць, 3 місяці, рік) або на невизначений термін. Кожен вид договору можна припинити за певних умов

В договорі вказується фіксована плата (czynsz), терміни та форма оплати, сума грошової застави чи термін дії і припинення договору (часто становить 1 місяць). Договір повинен також містити опис і технічний стан квартири на момент передачі. Також можна виконати фотографічну документацію фактичного технічного стану приміщення на початку оренди. В договорі також повинно бути вказано, хто відповідає за оплату комунальних послуг (часто за це відповідає орендар). В додатку до договору слід також записати показники лічильників, наприклад, електроенергії, води, газу. Такі дані допоможуть визначити, яким було фактичне споживання компослуг орендарем протягом періоду, коли він жив у квартирі.

Крім того, договір найму повинен містити інформацію про сторони договору та його предмет:
– дані власника і наймача (імена та прізвища, дати народження, адреси проживання і кореспонденції, номери PESEL (також іноземця, якщо йому присвоєний такий номер) та номери документів, які підтверджують вищевказані дані, напр., посвідчення особи, видане в Польщі, або паспорт та карта перебування для іноземця,
– предмет договору найму із зазначенням точної адреси квартири (місто, вулиця, номер будинку та квартири).

ПЛАТА
Оренда квартири пов’язана з витратами, в які входять:
– плата за оренду квартири (фіксована місячна плата, в яку часто входить квартирна плата, а також винагорода посереднику, якщо користуєтесь послугами агентів з нерухомості). Орендар зобов’язаний здійснювати оплату вчасно і з періодичністю, вказаною в договорі. Якщо умови оплати не зазначені в договорі, то оплата повинна здійснюватись:
– коли оренда триває не більше, ніж 1 місяць – заздалегідь за весь період оренди,
– коли оренда триває більше, ніж 1 місяць або коли договір був укладений на невизначений час – кожного місяця до 10 числа.
Орендодавець може збільшити орендну плату, записану у договорі, на місяць раніше в кінці кожного календарного місяця. Зміна розміру орендної плати вимагає підписання додатку (додаткових порозумінь до договору).
– плата за воду, електроенергію, газ – аванс за воду, електроенергію часто входить у вартість оренди – проте усі недоплати повинні оплачуватися додатково орендарем (відповідно до стану лічильників у розрахунках періодичних), а за відсутності лічильників в квартирі – оплата за договірною ставкою,
– додаткові оплати, напр., охорона, ремонтний фонд, додаткові послуги, Інтернет.
При підписанні договору власник квартири, зазвичай, вимагає заплатити заставу, тобто, певну суму грошей, які можуть бути використані для покриття збитків, пов’язаних з використанням квартири/будинку, (напр., для можливого ремонту пошкоджень або знищень). Розмір застави найчастіше становить 1-2 місячні орендні плати. Ця застава повертається, якщо орендар розриває договір і залишає квартиру. Якщо власник не виявить пошкоджень або знищень застава повертається в повному обсязі, а якщо виявлені пошкодження, то власник має право взяти із застави суму, яка покриє, на його думку, збитки. Якщо збитки великі, власник має право не повертати застави взагалі.

Орендар також зобов’язаний покрити незначні витрати в процесі експлуатації приміщень, зокрема:
– дрібний ремонт підлоги, дверей, вікон,
– малювання стін, підлоги, внутрішньої сторони вхідних дверей,
– дрібний ремонт інсталяцій і технічного обладнання для того, щоб використовувати природне освітлення, опалення, воду.

Увага: Пам’ятайте, що додаткові оплати, які вимагають власники за реєстрацію місця проживання наймача, не відповідають вимогам польського законодавства.

РЕЄСТРАЦІЯ ПРОЖИВАННЯ В ОРЕНДОВАНОМУ ЖИТЛІ
В Польщі існує обов’язок реєстрації місця проживання як для громадян Польщі, так і для іноземців. Для іноземця цей обов’язок означає, що він повинен зареєструвати своє місце проживання в Польщі найпізніше до кінця четвертої доби, рахуючи з моменту перетину польського кордону, хіба що перебування у Польщі не перевищуватиме 14 днів.

Представлення підтвердження виконання обов’язку реєстрації вимагається у ході процедури, пов’язаної з легалізацією перебування іноземця в Польщі, (напр., при отриманні карти перебування). Зареєструвати місце проживання може тільки іноземець, який перебуває у Польщі на основі документів, які дають йому право перебувати у Польщі, (напр., дійсної візи або карти перебування).

Тимчасова реєстрація місця проживання
Щоб іноземець міг зареєструвати місце проживання у Польщі в орендованій квартирі, він повинен мати підписаний з власником квартири договір про оренду квартири.
З договором про оренду квартири, дійсним закордонним паспортом та візою або картою перебування потрібно звернутись в управління міста/гміни, відповідне щодо розташування квартири. В управлінні міста/гміни потрібно заповнити форму заяви на польській мові про тимчасове перебування, яке триватиме понад 3 місяці. Форма заяви про тимчасове перебування, яке триватиме понад 3 місяці знаходиться.

Підтвердження реєстрації видається безкоштовно в момент прийняття реєстраційної заяви. Особа отримує документ, який підтверджує реєстрацію (дійсний до зазначеної дати закінчення реєстрації). Увага! Якщо іноземець не має у Польщі номера PESEL, то у випадку реєстрації місця проживання у Польщі на період понад 3 місяці управління міста/гміни присвоїть йому цей номер.
Увага! У деяких управліннях міста/гміни, крім підписаного договору, також вимагається письмова згода власника житла на реєстрацію місця проживання іноземця в його квартирі або вимагається присутність власника в управлінні міста/гміни під час реєстрації іноземця.

Реєстрація на постійне місце проживання
Іноземець, у якого є дозвіл на постійне місце перебування, або дозвіл на перебування довгострокового резидента ЄС, може зареєструватись у Польщі на постійне місце проживання. Обов’язкові заяви та документи для огляду з метою отримання постійної реєстрації:
– заява на постійне проживання, форма заяви доступна;
– підписаний договір з власником квартири про оренду квартири;
– іноземець представляє карту перебування, видану у зв’язку з наданням дозволу на постійне проживання, або дозволу на перебування довгострокового резидента ЄС

Увага! Особа, яка реєструється на основі заяви на постійне проживання, зобов’язана представити підтвердження перебування у квартирі, яке повинен зробити власник квартири у формі розбірливого підпису із зазначенням дати, коли він був зроблений.

ПРИПИНЕННЯ (ЗАКІНЧЕННЯ) ДОГОВОРУ ОРЕНДИ
Договір укладений на визначений час, (напр. на 1 рік) припиняється автоматично після закінчення терміну його дії. Договір можна розірвати (закінчити) найкраще у письмовій формі з дотриманням терміну закінчення, вказаного у даному договорі.

Договори на невизначений термін (безстрокові) можна розірвати з дотриманням терміну закінчення, вказаного в договорі, а коли термін закінчення не записаний в договорі, то відповідно до нормативних термінів закінчення. Нормативний термін розірвання договору оренди (підписаного на невизначений термін, з щомісячною оплатою орендної плати) становить 3 місяці, рахуючи з кінця календарного місяця, у якому договір було розірвано. У інших випадках:
– якщо орендна плата виплачується з інтервалом більше одного місяця – договір найму можна розірвати найпізніше на 3 місяці вперед, наприкінці календарного кварталу,
– якщо орендна плата виплачується в більш короткі проміжки часу, ніж 1місяць – на три дні вперед,
– коли оренда є поденна – на один день вперед.

Розірвати договір може як орендар, так і власник житла. Власник має право розірвати договір негайно, якщо орендар використовує житло не за призначенням, напр., нищить його, веде у ньому господарську діяльність, у приміщенні перебувають та ночують особи, які не мають на це права. Орендодавець може розірвати договір найму без дотримання терміну також у випадку, коли наймач не платить вчасно орендної плати, принаймні, два повних періоди оплати (у випадку щомісячних платежів – два місяці) та орендодавець попередив наймача про розірвання в письмовій формі й встановив додатковий місячний термін погашення заборгованості.

Після закінчення терміну оренди орендар зобов’язаний залишити приміщення в стані не гіршому, ніж на початку оренди.

З обов’язку реєстрації місця проживання не народжуються жодні права іноземця на нерухомість. Реєстрація є просто підтвердженням фактичного стану, тобто, перебування конкретної особи в даному приміщенні.
Увага: Пам’ятайте, що додаткові оплати, які вимагають власники за реєстрацію місця проживання наймача, не відповідають вимогам польського законодавства.

Проїзд на роботу

Громадський транспорт в містах
В кожному місті в Польщі можна використовувати автобуси.
У великих містах також трамваї (Варшава, Краків, Вроцлав, Гданськ, Познань).

У Варшаві також можна користуватись однією лінією метро (друга лінія находиться на стадії розробки).
Поточний розклад і схеми ліній транспортного зв’язку, розклад для громадського транспорту у Варшаві можна перевірити на інтернет-сторінці Управління Муніципального транспорту у Варшаві http://www.ztm.waw.pl/?l=1 (інтернет сторінка також доступна англійською, німецькою та російською мовами).

Існують кілька видів квитків. Для кожного виду квитка існують пільги (так званий пільговий квиток). Як правило, пільговим квитком можуть користуватись учні та студенти віком до 26 років на підставі дійсних учнівських, або студентських квитків (Legitymacji). В залежності від міста можна зустріти білети на визначений час, ябо такі, що діють на переїзд даною автобусною чи трамвайною лінією. Часто можна користуватись картонним квитком, але багато міст вводить полегшення, даючи можливість здійснювати плату через мобільні аплікації.

Примітка: картонний квиток потрібно відразу прокомпостувати при вході в автобусі або трамвай! Такі самі білети діють і в трамваї, і в автобусі, і в метро. Вмежах білету можна перевозити, також, багаж (наприклад, чемодан, рюкзак), велосипеди і тварини).
– Контроль квитків: контролери не носять уніформу, але контролер повинен мати посвідчення особи з фотографією, ідентифікаційним номером та терміном придатності. Незважаючи на те, що на зворотньому боці посвідчення вказані ім’я та прізвище контролера, він не зобов’язаний надавати пасажиру цих даних. Контролери, перш ніж перевіряють квитки блокують апарати для компостування квитків.
– Штраф за проїзд без дійсного квитка (а також, якщо пасажир має право на пільги-без дійсного документа, що дає право на використання цього права) у Варшаві складає від 140 до 180 злотих (+оплата за проїзд). Контролер повинен видати документ, що підтверджує отримання оплати. Якщо пасажир не бажає або не може оплатити штраф на місці, він отримує квитанцію, в якій вказується сума заборгованості і дата оплати (в цьому випадку оплата може бути зроблена в місцях обслуговування пасажирів ZTM, на пошті, або банківським переказом). В цьому випадку, однак, контролер просить надати документ, що засвідчує особу пасажира (наприклад, паспорт). Якщо сума штрафу не буде оплачена на протязі вказаного періоду, перевізник може передати справу до суду.
– В Польщі заборонено курити на зупинках! За порушення цієї заборони передбачений штраф розміром 500 злотих.

Таксі
Крім громадського транспорту в Польщі можна використовувати також таксі. У Варшаві максимальний початковий внесок за таксі становить близько 8 злотих. Ціна за 1 км в день коливається від 1,5 до 3 злотих. Ціна вночі може бути вищою. Кожне таксі має таксометри. Таксометри використовують для підрахунку (за фіксованими тарифами, які повинні бути вказані на задніх дверях таксі) витрат за довжину пройденого шляху та / або за час його оренди. Водій таксі зобов’язаний видати квитанцію на наше прохання.

Примітка: при замовлені таксі користуватись потрібно послугами ліцензованих перевізників, тобто тих, які належать до фірм. Таксі, як належать до фірм відповідно позначені (наприклад, на так званого шапці таксі та/або збоку машини). Слід бути особливо обережним на ж/д вокзалах, автовокзалах і аеропортах і перевіряти тарифи, вказані на дверях таксі, тому що буває що вони часто завишені.

Міжміські потяги
Серед внутрішніх перевезень найдорожчі і найшвидші потяги, це потяги Intercity (IC) і Expres (EX). Дешевше коштують поспішні потяги і TLK. Найдешевші і найповільніші потяги це потяги, які проходять короткій шлях і зупиняються на маленьких зупинках (osobowe).

Ціни на квитки варіюються і залежать від типу поїзда і маршруту. На ціну також може впливати право на пільговий квиток, а також запропоновані знижки (наприклад, квитки у вихідні дні; більш детальну інформацію про знижки на квитки Intercity і Express можна знайти на інтернет-сайтах. Як правило, школярі, студенти у віці до 26 років з дійсним посвідченням особи користуються з 50% знижки на проїзд, іноземці з картою Поляка користуються з 37% знижки.

Приблизні ціни на квитки:
– Варшава – Краків – від 60 до 125 злотих
– Варшава – Гданськ – від 120 до 170 злотих
– Варшава – Вроцлав – від 120 до 170 злотих
– Варшава – Познань – від 120 до 160 злотих
– Краків – Гданськ – 70 до 140 злотих

Актуальні графік і ціни квитків на потяги можна знайти на інтернет-сайті.
Квитки можна придбати безпосередньо на станції в касі або через Інтернет на поїзда Expres, Intercity і TLK на інтернет-сторінці.
Додаткову інформацію можна знайти на Інтернет-сторінці Польської Державної Залізниці (PKP).

Автобуси
Підприємство автомобільного сполучення (PKS) має філії по всій Польщі – в кожному місті знаходиться автобусна станція.
Розклад руху автобусів та ціни квитків можна перевірити на автобусних станціях в інформації та на веб-сайті PKS (PKS має філіали у кожному великому місті, і тому для того щоб, наприклад, знайти сполучення з Білогостока в пошуковій строці потрібно вписати “PKS Бялосток”).

Квитки можна придбати в касі на вокзалах або безспосередньо у водія автобуса перед від’їздом. Крім автобусів PKS можна також користуватись послугами приватних автобусних перевізників. Приватні перевізники самі встановлюють ціну, тому вона може відрізнятись від ціни PKS.

Приватні перевізники пропонують приміські, міжміські та міжнародні з’єднання.

Для отримання інформації про приміські з’єднання слід звернутися на автовокзал у конкретному місті. В такому випадку квиток часто можна придбати безпосередньо у водія.
Міжміські та міжнародні подорожі часто пропонує наприклад напр. FlixBus, Agat, Eurolines, Intercars, Sindbad. Квитки часто можна купити в деяких пунктах продажу, на вокзалах або на сайтах перевізників.

ПРИБЛИЗНІ ЦІНИ НА ПОСЛУГИ В ПОЛЬЩІ

Ціни на ті ж послуги в різних містах різні. Як правило, найвища вартість послуг в Варшаві та інших великих містах.
Нижче подаються прикладові ціни послуг (станом на 01.05.2019)

Вартість послуг польської пошти
Внутрішня письмова кореспонденція, економна до 50 г. – близько 4 злотих Внутрішнє пересилання бандеролі, економна до 1 кг – близько 16 злотих Внутрішній поштовий переказ на Україну суму 2000 злотих – близько 43 злотих

Вартість приватного візиту до лікаря
Консультація терапевта від 80 до 150 злотих Стоматологічні консультації від 50 до 100 злотих

Вартість перукарських послуг
Жіноча стрижка:
Коротке волосся: від 10 до 50 злотих Довге волосся: від 50 до 120 злотих Чоловіча стрижка:
Коротке волосся: від 20 до 70 злотих Довге волосся: від 30 до 100 злотих

Скільки коштують розваги в Польщі?
Квиток в кіно – від 15 до 25 злотих
Обід в ресторані – від 15 до 40 злотих
Місячний квиток в тренажерний зал – від 80 до 160 злотих

Телекомунікація в Польщі

Мобільні телефони
У Польщі Ви можна мати телефон на абонемент або на карту (так званий pre-paid).
Телефон на карту є корисним рішенням для тих, хто не може або не хоче укладати договір з оператором і кому потрібен телефон не для того щоб довго розмовляти, а для того щоб просто залишатися на зв’язку. Для того щоб мати телефон на карту потрібно спершу купити телефон і стартовий пакет (він продається в магазинах, а також часто в кіосках), а потім активувати його, що часто відбувається після першого телефонного дзвінка.

Рахунок на карті потрібно поповнювати щонайменше в терміни, встановлені оператором (наприклад, щомісяця або раз на три місяці – період залежить від величини поповнення) або частіше, якщо використались доступні засоби.
Перевагою телефону на абонемент є те, що – за умови, що буде оплачуватись абонемент – ніколи не закінчаться засоби для того, щоб зробити дзвінок (як може це трапитись у випадку телефону на карту). Недоліком є необхідність укладати договір на строк не менше ніж 24 місяців, а також необхідність щомісячного регулювання рахунку.

Для того щоб скористатись абонементними послугами, потрібно підписати контракт з постачальником на надання таких послуг. Для цього іноземець повинен піти в салон мобільного оператора та надати комплект документів. Зазвичай це такі документи, як закордонний паспорт, карта побуту, дозвіл на роботу, дійсна кредитна карта або поточний рахунок за мобільний телефон або стаціонарний телефон. Іноземного студента можуть попросити пред’явити студентський квиток.

Увага: іноземець з картою тимчасового перебування не може укласти договір з оператором, на період, що перевищує термін дії самої карти. Іноземець, який перебуває в Польщі на підставі візи може мати лише телефон на карту.

В Польщі існують кілька популярних операторів мобільного зв’язку. Інформацію про доступні пропозиції можна прочитати на їх інтернет-сторінці:
T-Mobile , Orange Polska, Play, Plus.
Доступні є, також, карти pre-paid віртуальних операторів, які пропонують часто дешевші можливості користання мобільним інтернетом
Heyah, RedBull MOBILE, VirginMobile, Niumobile.
Потрібно знати: Сполучення в мережі у одного оператора, як правило, дешевше. Іноді оператори пропонують безкоштовні дзвінки в тій же мережі. Тому, варто щоб сім’я і друзі користувалися послугами одного оператора.

Інтернет
Середня ціна Інтернету, яким можна користуватись вдома, становить від 50 до 100 злотих на місяць. В цьому випадку необхідно підписати контракт (зазвичай не менше ніж на 12 місяців) з постачальником послуг. Дуже часто інтернет-провайдери пропонують пакет послуг: Інтернет + кабельне телебачення. Ціни Інтернету різних провайдерів в залежності від воєводства можуть ідрізнятись.

В Польщі все більш популярними стають мережі Wi-Fi. У містах доступ до мережі цього типу часто є безкоштовний, але для того щоб скористатись такими мережами потрібно прийти в таке місце зі своїм ноут- буком/мобільним телефоном з доступом в Інтернет/інтернет-планшетом. Місця, в яких можна отримати доступ до Wi-Fi називаються хот-спотами (hotspot).

ЗАГРОЗИ

ТОРГІВЛЯ ЛЮДЬМИ
Торгівля людьми – це вербування, перевезення, постачання, передача, притиримування, або одержання людей за допомогою:
• насильства чи погроз,
• викрадення,
• обману,
• введення в оману або використання помилки, а також нездатності до належного розуміння здійсненої дії,
• зловживання залежними взаємозв’язками, використання критичного положення або стану безпомічності,
• надання або прийняття матеріальної або особистої вигоди чи її обіцянки особі, яка доглядає або наглядає над іншою особою.
з метою її використання, навіть, за її згодою, зокрема, в проституції, порнографії або інших формах сексуального використання, у праці або послугах примусового характеру, у жебрацтві, в невільництві або інших формах використання, принижуючих гідність людини, або з метою отримання клітин, тканин або органів всупереч положенням закону.

УВАГА! Якщо поведінка винуватця стосується дитини (особи, молодшої 18 років), це являється торгівлею людьми, навіть, коли не використовувались вищезазначені методи та засоби.

Торгівля людьми – це злочин, який карається у Польщі позбавленням волі від 3 до 15 років. Підлягає покаранню також підготовка до скоєння злочину торгівлі людьми.

УВАГА! Жертви торгівлі людьми мають право на отримання допомоги, незалежно від громадянства і правового статусу.
Допомогу можна отримати в Національному інтервенційно-консультаційному центрі для жертв торгівлі людьми(KCIK) http://www.kcik.pl/ru/index.html
Робота в KCIK ведеться неурядовими організаціями (www.strada.org.pl/ та www.po- moc.pl/), а його діяльність фінансується з бюджету держави.
Допомога, яка надається, є безкоштовною.
– KCIK надає допомогу особам, які визнані жертвою торгівлі людьми поліцією, прикордонною службою, прокуратурою або працівниками KCIK.
– KCIK надає допомогу також усім тим, які на думку експертів KCIK є жертвами торгівлі людьми, а не звертались або не хочуть звертатись в поліцію, прикордонну службу чи прокуратуру.

Свята та заборона на торгівлю по неділях

Всі святкові дні в Польщі оплачуються і є неробочими днями, за винятком Пасхальної неділі і П’ятидесятниці (П’ятидесятниця) які завжди припадають на неділю і вважаються вихідним днем. Співробітники, яким доводиться працювати в ці дні, отримують взамін оплачуваний вихідний.

Свята в Польщі встановлюються відповідно до Закону від 18 січня 1951 року про неробочі дні. Цей документ встановлює дати всіх національних свят і дає уряду, при необхідності, можливість оголосити один вихідний день святом. У цьому документі також говориться, що кожне свято, що відзначається в неділю, має припадати саме на цей день тижня. Ставка, що виплачується за неробочі дні, нічим не відрізняється від звичайної.

Трудовий кодекс Польщі накладає на роботодавця обов’язок надавати працівникові оплачуваний вихідний день в кожне національне свято. Співробітникам, чия професія вимагає, щоб вони приходили на роботу в Святковий день, гарантований вихідний день який оплачується. Закон забороняє додавати в трудовий договір позбавлення привілеїв оплачуваних відпусток і переносити їх на іншу дату.

Найважливіші свята в Польщі:
Тіло Бога – святкується в залежності від свята Великодня, це четвер дев’ятого тижня після пасхального неділі. Багато поляків роблять вихідний не тільки в день святкування Тіло Бога, але і в наступну п’ятницю, щоб продовжити вихідні дні (чотири дні).

Різдво – це два вихідних дня 25 і 26 грудня, але варто знати, що напередодні Різдва в Польщі також важливий день, і напередодні Різдва магазини зазвичай відкриті до 14:00.

День Конституції – в Польщі день Конституції відзначається 3 травня в річницю встановлення в Польщі демократичної конституційної монархії в 1791 році.

День незалежності – День незалежності в Польщі відзначається 11 листопада кожного року. У цей день всім, хто боровся за свободу своєї батьківщини, віддають честь.

Великдень – все залежить від першого весняного повного місяця. Саме на цій основі визначається день коли відзначають Великдень. Цей день завжди повинен бути встановлений на першу неділю після повного місяця. Понеділок теж вихідний.
Заслання Святого Духа – це свято, що постіно має різні дати відзначання. Відзначається в неділю, через 49 днів (7 тижнів) після Великодня (травень, червень). У зв’язку з тим, що П’ятидесятниця (інша назва цього свята) є вихідним днем в Польщі, більшість компаній і магазинів будуть закриті в цей день.

Державні свята:
1 січня – Новий рік
6 січня – Богоявлення (Свято Трьох Королів)
Перший день Великодня (свято зі змінною датою відзначання)
Другий день Великодня (тобто Великодній понеділок, свято зі змінною датою відзначання)
1 травня – державне свято
3 травня – День Конституціі
Перший день П’ятидесятниці (Зелені свята, свято зі змінною датою відзначання, але завжди в неділю) День Тіла Бога (т. Е. Літургійне святкування Святого Тіла і Крові Господа, свято зі змінною датою відзначання, припадає на четвер)
15 серпня – Успіння Пресвятої Діви Марії (ця літургійна церемонія згадується в статуті, ця дата збігається з відновленим в 1992 році святом польської армії)
1 листопада – День всіх святих
11 листопада – День національної незалежності
25 грудня – перший день Різдва
26 грудня – другий день Різдва

У Польщі в зв’язку з Законом від 10 січня 2018 року про обмеження торгівлі по неділях і в святкові дні, а також в деякі інші дні можуть виникнути проблеми з придбанням основних продуктів харчування та інших товарів. Однак не всі магазини будуть закриті у вихідний.

Є кілька винятків – торгівля повинна бути дозволена:
– дві неділі безпосередньо перед Різдвом;
– одну неділю, що безпосередньо передує Великодню, або Вербної неділі;
– в останню неділю січня, квітня, червня і серпня, якщо в ці дні не буде вихідних, що може трапитися в квітні в разі Пасхи і в травні в зв’язку з П’ятидесятницею (П’ятидесятниця).

Кому можна торгувати по неділях?
Закон включає ряд винятків, які дозволяють продаж також по неділях.

Серед них:
1. АЗС;
2. аптеки та аптечні пункти;
3. пункти харчування;
4. інтернет магазини;
5. вільні торгові зони;
6. магазини, в яких торгівля ведеться власником особисто і за його рахунок. Зазвичай це невеликі магазини.

ГОСПОДАРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ В ПОЛЬЩІ

Pomagamy Ci cały czas, gdyż zarówno przed wyjazdem, w jego trakcie i już na miejscu będziemy służyć wiedzą i pomocą. Przewodnik TRULY.work, to jedyne na rynku kompendium wiedzy, opartej na rzetelnej informacji i wieloletnim doświadczeniu w tym zakresie. Znamy odpowiedź na każde Twoje pytanie i wątpliwości, jesteśmy mistrzami w znajdowaniu optymalnych rozwiązań w odpowiedzi na problemy.

Ведення іноземцем господарської діяльності у Польщі

Деякі іноземці можуть заснувати та вести господарську діяльність на такій самій основі як і громадяни Польщі. Це означає, що вони можуть розпочати та вести будь-яку дозволену польським законодавством форму господарської діяльності (пор. Господарська діяльність у Польщі– основна інформація ->). До групи цих іноземців відносяться мігранти, які отримали в Польщі:
1) дозвіл на постійне перебування;
2) дозвіл на перебування довгострокового резидента ЄС;
3) дозвіл на тимчасове проживання, наданий членові родини іноземця з метою возз’єднання родини – хто вважається членом сім’ї?;
4) дозвіл на тимчасове проживання, наданий на основі дозволу на перебування довгострокового резидента ЄС, наданого іншою, ніж Польща державою –членом ЄС, якщо така особа обґрунтує своє проживання у Польщі;
5) дозвіл на тимчасове проживання, наданий членові родини іноземця, який має дозвіл на перебування довгострокового резидента ЄС, наданий іншою, ніж Польща державою, і який обґрунтує своє проживання у Польщі, якщо такий член сім’ї перебував з іноземцем в іншій державі, яка входить до складу ЄС, і хоче разом з ним перебувати у Польщі;
6) дозвіл на тимчасове проживання, наданий з метою вступу або продовження навчання на денній формі навчання у вузі або на денній формі докторантури у Польщі; 7) дозвіл на тимчасове проживання і перебувають у шлюбі з громадянином Польщі, який проживає у Польщі (подружжя польських громадян мають право вести господарську діяльність, яке виникає в результаті шлюбу, якщо основою на їх перебування є дозвіл на проживання на визначений час);
8) статус біженця;
9) додатковий захист;
10) згоду на толероване перебування;
11) тимчасовий захист;
12) дійсну Карту поляка.

Інші іноземці, які не були згадані вище, (наприклад, ті, що перебувають у Польщі на основі візи, чи також ті, хто залишається за кордоном, а реєстрація господарської діяльності не вимагає їх фізичної присутності в Польщі), можуть заснувати та вести господарську діяльність тільки у формі:
– командитного товариства – детальніша інформація про реєстрацію, ведення та зобов’язання, що стосуються ведення цієї форми господарської діяльності доступна
– акціонерно-командитного товариства – детальніша інформація про реєстрацію, ведення та зобов’язання, що стосуються ведення цієї форми господарської діяльності доступна
– товариства з обмеженою відповідальністю – детальніша інформація про реєстрацію, ведення та зобов’язання, що стосуються ведення цієї форми господарської діяльності доступна
– акціонерного товариства – детальніша інформація про реєстрацію, ведення та зобов’язання, що стосуються ведення цієї форми господарської діяльності доступна
Примітка: міжнародні договори між країнами та Польщею можуть вводити додаткові обмеження або права. У зв’язку з цим, потрібно переконатись, чи стосовно країни походження іноземця не зобов’язує міжнародний договір. Міністерство закордонних справ веде он-лайн базу договорів, де можна перевірити цю
інформацію: www.traktaty.msz.gov.pl/
Про процедуру легалізації перебування на основі господарської діяльності можна прочитати

Примітка: іноземець, який хоче створити лише одне з чотирьох товариств, зазначених вище, не зобов’язаний мати право на перебування у Польщі. Це пов’язано з тим, що іноземець є власником компанії і, в принципі, його присутність в Польщі не вимагається, (напр. він може зареєструвати компанію за допомогою інтернету). Однак якщо іноземець планує виконувати в компанії, якою володіє, певну роботу (напр. керувати компанією), то він повинен отримати дозвіл на працю на даній посаді, (напр., директора), а також отримати основу для перебування у Польщі, (напр., візу, карту перебування).
Члени сім’ї іноземних осіб, до яких відносяться міжнародні договори і які можуть здійснювати господарську діяльність у формі командитного товариствa, акціонерно-командитного, з обмеженою відповідальністю
та акціонерного, які мають дозвіл на проживання на визначений час, можуть розпочинати та здійснювати господарську діяльність на тій же основі, що і ті іноземні особи.
Члени сім’ї які мають дозвіл на тимчасове перебування, наданий у зв’язку з прибуттям або перебуванням у Польщі з метою возз’єднання з родиною іноземців (які мають дозвіл на проживання на визначений час і здійснюють господарську діяльність на підставі запису до переліку господарської діяльності, зробленого на основі взаємності), можуть розпочинати та здійснювати господарську діяльність на тій же основі, що і ті іноземці.

Корисно знати: особи, які зацікавлені у веденні господарської діяльності в Польщі можуть зв’язатися
з Польським агентством розвитку підприємництва (PARP), яке пропонує навчання для підприємців і організовує післядипломне навчання в галузі підприємництва.

КОМАНДИТНЕ ТОВАРИСТВО
Командитне товариство призначене для ведення підприємства як власної компанії, (це означає, що назва командитного товариства повинна містити ім’я одного або кількох партнерів і додаткове позначення “командитне товариство”, напр., «ABC Ян Ковальскі – командитне товариство»). Товариство не має статусу юридичної особи, але воно має правоздатність – може від свого імені набувати права, в тому числі, нерухомість у власність та інші речові права, брати зобов’язання, позивати або бути відповідачем (що таке юридична особа?).
Хто може створити командитне товариство?
Створити командитне товариство можуть мінімум 2 особи фізичні або юридичні, чи організаційні одиниці, які не мають статусу юридичної особи, яким закон надає правоздатність, (напр., цивільні товариства) (що таке фізична особа, юридична особа і організаційна одиниця, яка не має статусу юридичної особи?).
Процедура заснування командитного товариства
Щоб створити товариство, потрібно підписати договір у формі нотаріального акту, після чого товариство потрібно зареєструвати в Національному судовому реєстрі (Що таке Національний судовий реєстр? ). Заява у KRS повинна бути подана до районного суду, відповідного до місцезнаходження суб’єкта, якого стосується запис.
Заява про внесення командитного товариства у реєстр подається на офіційному бланку KRS-W1, який повинен бути заповнений правильно і розбірливо, згідно з договором товариства. До заяви потрібно додати форми додатків:
KRS-WC, у якому вказуються дані спільників,
KRS-WM, який класифікує основну діяльність товариства та
KRS-WK, у якому вказуються спільники, уповноважені представляти товариство.

Судовий збір за внесення до реєстру складає 500 злотих.
Командитне товариство виникає з моменту внесення у реєстр підприємців Національного судового реєстру. Право не вимагає для створення товариства мінімального капіталу.

Податки
В залежності від того, хто є партнером, діяльність товариства оподатковується PIT (податком на прибуток з фізичних осіб) або CIT (податком на прибуток з юридичних осіб).
Зобов’язання підприємців
За зобов’язання товариства перед кредиторами відповідає в необмежений спосіб, принаймні, один з партнерів, а відповідальність, принаймні, другого спільника є обмеженою. Це означає, що в командитному товаристві деякі спільники, (так звані, командитисти) готові вкласти свої гроші в товариство і мають свою частку в його прибутку, але не погоджуються відповідати власним майном за зобов’язання товариства (не погоджуються на більший ризик, ніж внесена ними сума грошей). Інші партнери (так звані, комплементарії) готові вести і представляти компанію, та нести за неї повну відповідальність, а також покривати будь-які збитки компанії зі свого майна.
Категорії іноземців, які можуть створити командитне товариство
Кожен іноземець може створити командитне товариство в Польщі.

Примітка: міжнародні договори між окремими державами та Польщею можуть вносити додаткові обмеження або права. У зв’язку з цим, потрібно переконатися, що стосовно цієї держави не зобов’язує міжнародний договір. Міністерство закордонних справ веде базу договорів онлайн, де можна таку інформацію перевірити. Іноземець, який перебуває в Польщі нелегально (що таке нелегальне перебування? ->), не може створювати та здійснювати господарської діяльності.

АКЦІОНЕРНО-КОМАНДИТНЕ ТОВАРИСТВО

Акціонерно-командитне товариство служить для ведення підприємства як власної компанії, (це означає, що назва акціонерно-командитного товариства повинна містити прізвище або компанію *назву+ одного або кількох партнерів та додаткове позначення “акціонерно-командитне товариство”). Акціонерно-командитні товариства – це, як правило, великі компанії, напр., великі сімейні компанії.
Товариство не має статусу юридичної особи, але може від свого імені набувати права, в тому числі, нерухомість у власність та інші речові права, брати зобов’язання, позивати або бути відповідачем.

Хто може заснувати акціонерно-командитне товариство?
Заснувати акціонерно – командитне товариство можуть мінімум 2 особи фізичні або юридичні, чи організаційні одиниці, які не мають статусу юридичної особи, яким закон надає правоздатність, (напр., цивільні товариства) (Процедура створення акціонерно-командитного товариства
Щоб створити акціонерно-командитне товариство потрібно підписати статут у формі нотаріального акту, після чого товариство слід зареєструвати в Національному судовому реєстрі ).

Заява повинна бути подана до районного суду відповідного до місцезнаходження суб’єкта, якого стосується запис. Заява про внесення акціонерно-командитного товариства у реєстр подається на офіційному бланку KRS-W2, який повинен бути заповнений правильно та розбірливо, згідно з договором товариства. До заяви потрібно додати форми додатків:
KRS-WB, у якому вказуються дані спільників,
KRS-WM, який класифікує основну діяльність товариства та
KRS-WK, у якому вказуються спільники, уповноважені представляти товариство.
Судовий збір за внесення до реєстру складає 500 злотих.

Акціонерно – командитне товариство виникає з моменту внесення у реєстр підприємців Національного судового реєстру.
Вимагається мінімальний статутний капітал, який становить 50 000 злотих.

Податки
В залежності від того, хто є партнером, діяльність товариства оподатковується PIT (податком на прибуток з фізичних осіб) або CIT (податком на прибуток з юридичних осіб).

Зобов’язання підприємців
За зобов’язання товариства перед кредиторами, принаймні, один спільник відповідає без обмежень (такий спільник називається комплементарієм), а інший партнер є акціонером.

Акціонер не несе відповідальності за зобов’язання товариства.
Категорії іноземців, які можуть створити акціонерно-командитне товариство
Кожен іноземець може створити акціонерно – командитне товариство в Польщі.

Примітка: міжнародні договори між окремими державами та Польщею можуть вносити додаткові обмеження або права. У зв’язку з цим, потрібно переконатися, що стосовно цієї держави не зобов’язує міжнародний договір. Міністерство закордонних справ веде базу договорів он-лайн, де можна таку інформацію перевірити.
Іноземець, який перебуває в Польщі нелегально (що таке нелегальне перебування?->), не може створювати та здійснювати господарської діяльності.

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ
Товариство з обмеженою відповідальністю може бути створене для будь-яких цілей, дозволених законом.

Товариство з обмеженою відповідальністю є юридичною особою
Хто може створити товариство з обмеженою відповідальністю?
Створити товариство може одна або більше фізичних осіб, юридичних або організаційних одиниць, які не мають статусу юридичної особи, яким закон надає правоздатність, (наприклад, цивільні товариства) Процедура створення товариства з обмеженою відповідальністю

Щоб створити товариство з обмеженою відповідальністю потрібно:
– скласти договір товариства у формі нотаріального акту (у присутності нотаріуса в Польщі),
– сплатити весь акціонерний капітал до його реєстрації (мінімальний статутний капітал становить 5 000 злотих; внесення готівкових коштів проводиться шляхом вплати на банківський рахунок товариства), •призначити органи товариства, (напр., директора, Голову),
– зареєструвати товариство в Національному судовому реєстрі(що таке KRS?).

Заява подається на офіційному бланку KRS-W3, а разом з нею форми додатків:
KRS-WE – у якому вказуються дані спільників,
KRS-WM – який класифікує основну діяльність товариства та,
KRS-WK – у якому вказуються спільники, уповноважені представляти суб’єкт.
З моменту реєстрації в реєстрі підприємців товариство з обмеженою відповідальністю набуває статусу юридичної особи.

Податки
Товариство оподатковується податком CIT (податком на прибуток з юридичних осіб).
Зобов’язання підприємців

Товариство відповідає за зобов’язання усім своїм майном без обмежень. Спільники не відповідають за зобов’язання товариства, вони несуть ризик відповідний до величини вкладів, внесених у товариство.
Категорії іноземців, які можуть створити товариство з обмеженою відповідальністю
Кожен іноземець може створити товариство з обмеженою відповідальністю в Польщі.

Примітка: міжнародні договори між окремими державами та Польщею можуть вносити додаткові обмеження або права. У зв’язку з цим, потрібно переконатися, що стосовно цієї держави не зобов’язує міжнародний договір. Міністерство закордонних справ веде базу договорів он-лайн, де можна таку інформацію перевірити (http://www.traktaty.msz.gov.pl/)
Іноземець, який перебуває у Польщі нелегально(< ahref="http://www.migrant.info.pl/%D0%9D%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%B3%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B5_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B1%D1%83%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F.html">що таке нелегальне перебування?) не може засновувати та здійснювати господарської діяльності.

АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО
Акціонерне товариство служить для ведення великих та середніх підприємств. Акціонерне товариство є юридичною особою
Хто може заснувати акціонерне товариство?
Акціонерне товариство може заснувати одна або більше осіб (Акціонерне товариство не може бути засноване одноособовим товариством з обмеженою відповідальністю.
Процедура створення акціонерного товариства
Щоб заснувати акціонерне товариство потрібно:
– створити статут товариства;
– внести статутний капітал перед реєстрацією товариства (статутний капітал вноситься на банківський рахунок товариства);
– призначити органи товариства, (напр., директора, Голову);
– внести запис у KRS (що таке Національний судовий реєстр?).
Реєстраційна заява вноситься на офіційному бланку KRS-W4 разом з формами додатків:
KRS-WM – з даними про основну діяльність товариства,
KRS-WK – у якому вказуються спільники, уповноважені представляти суб’єкт та
– заява товариства в Статистичне управління з метою отримання ідентифікаційного номера REGON (заявити товариство в Статистичному управлінні потрібно незалежно від реєстрації товариства в KRS). Для заснування товариства вимагається мінімальний статутний капітал, який становить 100 000 злотих.

Податки
Товариство оподатковується податком CIT (податком на прибуток з юридичних осіб). Відповідальність підприємців
Товариство відповідає за зобов’язання усім своїм майном без обмежень. Акціонери не відповідають за зобов’язання товариства, вони несуть ризик відповідно до величини пакета акцій у товаристві. Це означає, що акціонери не відповідають власним майном за зобов’язання товариства. Їх відповідальність обмежена до величини капіталу, внесеного у товариство.
Категорії іноземців, які можуть заснувати акціонерне товариство
Кожен іноземець може створити акціонерне товариство в Польщі.

Примітка: міжнародні договори між окремими державами та Польщею можуть вносити додаткові обмеження або права. У зв’язку з цим, потрібно переконатися, що стосовно цієї держави не зобов’язує міжнародний договір. Міністерство закордонних справ веде базу договорів он-лайн, де можна таку інформацію перевірити (http://www.traktaty.msz.gov.pl/)
Іноземець, який перебуває у Польщі нелегально(що таке нелегальне перебування? ->) не може засновувати та здійснювати господарської діяльності.

ХТО Є ФІЗИЧНОЮ ОСОБОЮ, ЮРИДИЧНОЮ ОСОБОЮ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНОЮ ОДИНИЦЕЮ, ЩО НЕМАЄ СТАТУСУ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ, ЯКА ЗДІЙСНЮЄ ВІД ВЛАСНОГО ІМЕНІ ГОСПОДАРСЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ?
Фізична особа, яка здійснює господарську діяльність – це найпростіша форма ведення господарської діяльності фізичними особами в Польщі (фізична особа – це юридичне визначення людини з моменту народження до моменту смерті).

Цією формою господарської діяльності не можуть користуватися юридичні особи. Юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність – це організаційні одиниці, яким законодавство надає статус юридичної особи. До таких суб’єктів відносяться: повні товариства комерційного права, асоціації, фонди, кооперативи, в тому числі, житлово-будівельні кооперативи.

Організаційні одиниці, що не мають статусу юридичної особи, які здійснюють господарську діяльність – це одиниці, яким закон визнає правоздатність (але не надає статусу юридичної особи). Це означає, що вони можуть в повній мірі брати участь в господарському обороті і бути суб’єктами правовідносин. До цього виду суб’єктів відносяться: житлові кооперативи, акціонерні товариства в організації, партнерські товариства комерційного права.

Основна відмінність між юридичною особою, а організаційною одиницею, що не має статусу юридичної особи полягає в тому, що організаційна одиниця, що не має статусу юридичної особи не працює через свої органи, (напр., директор, виробнича рада, Голова), як у випадку юридичної особи, а через особи, які її створили. Це означає, що відповідальність за зобов’язання у випадку організаційної одиниці, що не має статусу юридичної особи, несе не сам суб’єкт, як у випадку юридичної особи, а, наприклад, партнери товариства.

ЩО ТАКЕ ДЕРЖАВНИЙ СУДОВИЙ РЕЄСТР (KRS)?
KRS – це централізована база даних, яка складається з трьох окремих реєстрів:
– Реєстру підприємців;
– Реєстру товариств, інших громадських і професійних організацій, фондів та
громадського охорони здоров’я;
– Реєстру неплатоспроможних боржників.
Завданням KRS є надання інформації про правовий статус зареєстрованого суб’єкта (наприклад, суспільства), найважливіших елементах його фінансової ситуації, а так само його представників.
Кожен має право ознайомитися з даними, внесеними до реєстру. KRS можна перевірити за адресою: http://bip.ms.gov.pl/pl/rejestry-i-ewidencje/okrajowy-rejestr- sadowy/
Щоб отримати виписку з KRS з метою подачі заяви на дозвіл перебування необхідно:
– Звернутися до Департаменту Інформаційних Технологій та Судових Реєстрів за
адресою: 00-454 Варшава, вул. Черняковский 100 (http://bip.ms.gov.pl/pl/ministerstwo/struktura-organizacyjna/departament- informatyzacji-i-rejestrow-sadowych/);
– Заповнити заяву. У заяві необхідно вказати номер KRS;
– сплатити 30 PLN (на місці в касі).
Центральна Інформація KRS тел ..: 022 39 76 515, 022 39 76 517 Виписка KRS видається на місці.

Актуальну копію (витяг) KRS, можна попросити у свого роботодавця.

Регульована діяльність

Окрім реєстрації регульованої діяльності в переліку господарської діяльності (CEIDG) або в Національному судовому реєстрі (KRS), вимагається також запис до реєстру господарської діяльності. Запис до реєстру регульованої діяльності не слід плутати з реєстрацією діяльності, тому що це окремі записи. Немає одного реєструючого органу регульованої діяльності – залежно від виду цієї діяльності, реєструючим органом буде відповідний орган, відповідальний за реєстр діяльності в тій чи іншій галузі. Наприклад, у випадку ведення господарської діяльності, яка полягатиме у виробництві та розливі вина, реєструючим органом буде міністр сільського господарства, а реєструючим органом для телекомунікаційної діяльності буде Голова Управління електронних комунікацій.
Процедура подачі заяви на реєстрацію регульованої діяльності буде також залежати від того, в якій установі проводитиметься реєстрація.

Алфавітний список регульованих видів діяльності, інформацію про процедуру, реєструючий орган і оплату за реєстрацію такої діяльності можна знайти на веб-сайті міністерства економіки (на польській мові). На веб-сайті також можна знайти заяву на на реєстрацію регульованої діяльності, яка однак не є стандартною заявою і відрізняється в залежності від виду діяльності.
Підприємець отримує запис до реєстру регульованої діяльності після подачі заяви, разом з якою він повинен написати декларацію, що підтверджує виконання конкретних умов, необхідних для її ведення.

Тимчасове припинення господарської діяльності

Тимчасове припинення господарської діяльності означає тимчасову перерву у функціонуванні компанії. Тимчасово припинити господарську діяльність можна з будь-якого приводу – причиною можуть бути фінансові проблеми або приватні плани підприємця.
Компанії, які внесені у Національний судовий реєстр (KRS), подають заяву про тимчасове припинення господарської діяльності в реєстраційному суді.
У випадку компанії, яка зареєстрована в Центральному переліку господарської діяльності (CEIDG), заяву про тимчасове припинення господарської діяльності можна подати он-лайн на веб-сайті CEIDG. Форма заяви про запис у CEIDG є одночасно формою заяви про тимчасове припинення та відновлення господарської діяльності. Таку заяву можна також подати в управління ґміни – особисто або рекомендованим листом.
Примітка: тимчасово припинити господарську діяльність може тільки підприємець у якого немає працівників. Потрібно розуміти, що підприємець у якого немає працівників – це підприємець, який не встановлював Той, хто тимчасово припиняє діяльність не перестає бути підприємцем.

Під час тимчасового припинення ведення господарської діяльності підприємець:
1. має право здійснювати всі дії, необхідні для збереження або забезпечення джерела доходів;
2. має право на одержання оплат чи обов’язок виконати зобов’язання, які виникли до дати тимчасового припинення ведення господарської діяльності;
3. має право розпоряджатися (продавати, віддавати) власними основними засобами та обладнанням;
4. має право чи обов’язок брати участь у судових розглядах, податкових та адміністративних процесах, пов’язаних з господарською діяльністю, яка здійснювалась до тимчасового припинення діяльності;
5. має обов’язок виконувати всі обов’язки, передбачені законом;
6. має право отримувати фінансові доходи з діяльності, яка велась до тимчасового припинення господарської діяльності;
7. може бути предметом перевірки за правилами, передбаченими для підприємців, які здійснюють господарську діяльність.

Під час тимчасового припинення ведення господарської діяльності підприємець не сплачує авансових платежів на прибутковий податок, не подає декларації з ПДВ. Не сплачує також внески на медичне страхування, а інші внески (пенсійні по хворобі та за віком) є в цей період добровільними. Незважаючи на тимчасове припинення господарської діяльності, підприємець повинен платити податок на нерухоме майно, що належить йому у зв’язку з веденням господарської діяльності.

Підприємець може тимчасово припинити господарську діяльність на період від 30 днів до 24 місяців. Якщо підприємець не відновить діяльності до закінчення терміну 24 місяців, запис буде видалений з реєстру.

Як дата початку тимчасового припинення, так і дата поновлення господарської діяльності не може бути встановлена раніше, ніж дата подачі заяви.
Поновлення здійснення господарської діяльності відбувається за заявою підприємця. Якщо компанія була зареєстрована в KRS – підприємець подає заяву до районного суду особисто, поштою, або в електронному вигляді на веб-сайті електронний доступ до KRS.
Поновлення господарської діяльності в CEIDG може відбуватися двома способами:
– заяву про поновлення господарської діяльності можна подати в електронному вигляді, заповнивши відповідну форму на веб-сайті CEIDG;
– заяву можна подати також в будь-яке вибране управління ґміни, де подана форма буде надіслана в CEIDG.

Припинення господарської діяльності

Перед закриттям ведення господарської діяльності платники прибуткового податку повинні провести інвентаризацію. Це список всіх активів і джерел їх походження на даний день. В списку повинні бути відокремлені усі товари, матеріали, готові вироби, нестачі та інші матеріальні активи компанії, пов’язані з веденням господарської діяльності. Дата складання фізичної інвентаризації має бути точно така ж, як день припинення діяльності, тобто подачі заяви про закриття господарської діяльності (заява EDG-1). Після проведення інвентаризації, можна розпочинати ліквідацію діяльності.
Якщо підприємець перестає бути платником ПДВ, то він повинен подати у відповідне Податкове управління заяву VAT-Z. Заповнена форма VAT-Z повинна бути доставлена в Податкове управління (особисто, рекомендованим листом з повідомленням про вручення, або за допомогою системи e-deklaracje).

Видалення запису з KRS
Щоб закрити господарську діяльність підприємства, зареєстрованого в KRS, потрібно подати заяву KRS-X2про видалення суб’єкта з KRS. Оплата за видалення запису з KRS становить 300 злотих. Письмова заява подається в районний суд (господарський суд) відповідний до місцезнаходження суб’єкта, якого стосується запис. Заяву можна подати в канцелярії відповідного суду або надіслати поштою рекомендований лист на адресу суду. Після видалення товариства з реєстру підприємців, потрібно повідомити відповідне до місця реєстрації компанії Податкове управління про її закриття, передаючи копію ліквідаційного звіту. В Податкове управління потрібно також подати актуалізаційну заяву NIP-2 та, у випадку, якщо товариство було платником податку ПДВ, також форму VAT-Z. В ГСУ (GUS) потрібно також подати заяву про видалення компанії з реєстру REGON, протягом 14 днів від дати видалення діяльності з KRS. Товариство також повинно скасувати свою реєстрацію у ЗСС (ZUS) (подаючи форму ZUS ZWPA). Потрібно також повідомити банк і анулювати рахунок компанії.
Рішення про видалення з реєстру KRS підприємця видається одразу. Вирішення справи, яка вимагає процесу з’ясування триває місяць, а в особливо складних випадках – два місяці від дати порушення справи.
Гербова оплата за видалення запису з KRS становить 300 злотих.

Видалення запису з CEIDG
Щоб видалити підприємство з реєстру CEIDG потрібно заповнити і подати у відділ обліку господарської діяльності управління ґміни або міста заяву EDG-1. Заяву також можна подати через інтернет або надіслати рекомендованим листом. За подачу заяви не стягується плата. Інформація про закінчення діяльності надсилається в Податкове управління, Заклад соціального страхування і Управління статистики (тому, не потрібно повідомляти окремо названі організації про закриття господарської діяльності).

Рішення про видалення запису з переліку господарської діяльності повинно бути видане протягом 14 днів з дати подання заяви EDG-1. Отримати рішення про видалення запису з переліку господарської діяльності може особисто заявник або уповноважена ним особа після пред’явлення посвідчення особи (доручення не вимагає нотаріального завірення). Рішення також можна отримати поштою.

Право на перебування іноземців у Польщі

Віза
Іноземець, який здійснює у Польщі господарську діяльність, може клопотатись про візу у Польщу на основі ведення господарської діяльності. Окрім основного пакету документів, необхідного для отримання візи, в консульство РП потрібно подати документи, які підтверджують ведення господарської діяльності у Польщі, наприклад, запис у KRS, нотаріально завірений договір товариства, довідку з Податкового управління про відсутність заборгованості з податків.
Примітка: віза у Польщу не може бути видана у зв’язку з наміром ведення господарської діяльності, хіба що іноземець доведе свій намір і обґрунтує необхідність виїзду у Польщу. У цьому випадку консул буде вирішувати, чи представлених доказів буде достатньо, щоб видати візу.

Корисно знати: у випадку товариства, яке потрібно зареєструвати в CEIDG, заяву про реєстрацію можна подати через інтернет, тобто, реєстрація не вимагає фізичної присутності особи у Польщі. Якщо іноземець перебуває за кордоном і має намір здійснювати господарську діяльність в Польщі, але поки не має підстав для перебування в Польщі (візи, дозволу на проживання), він може створити компанію через інтернет і після отримання запису у CEIDG подати заяву у польське консульство в країні свого походження на видачу візи на основі ведення господарської діяльності. Потрібно пам’ятати, що така особа може вести господарську діяльність тільки у вигляді 4 товариств: командитного товариства, акціонерно-командитного, акціонерного

та товариства з обмеженою відповідальністю Щоб здійснювати господарську діяльність на тих же умовах, що й польські громадяни, (тобто, могти вести інші форми господарської діяльності, ніж названі вище чотири види товариств), іноземець повинен мати відповідну основу для перебування в Польщі
Примітка: потрібно пам’ятати, що набір документів, необхідних для подачі заяви на візу може змінюватися залежно від консульської установи. Тому, перш, ніж подавати заяву на візу рекомендується звернутися у відповідне консульство для отримання повної інформації про додаткові документи, необхідні для отримання візи.

Дозвіл на проживання на визначений час
Іноземець, який перебуває у Польщі і здійснює господарську діяльність може подавати заяву на отримання дозволу на проживання на визначений час у Польщі.
Примітка: іноземці, які подали заяву на отримання дозволу на проживання на визначений час, можуть створювати i вести господарську діяльність лише у формі товариства командитного, акціонерно- командитного, акціонерного і товариства з обмеженою відповідальністю.
Більш детальну інформацію про документи, які потрібно подати у випадку здійснення господарської діяльності, можна отримати тут

Примітка: іноземець, який виконує або має намір виконувати роботу в створеному ним товаристві, повинен довести, що діяльність цього товариства вигідна для польської економіки, (тобто, наприклад, сприяє зростанню інвестицій, передачі технологій, реалізації вигідних інновацій або створенню нових місць праці). На практиці, важливим критерієм, який підтверджує цей факт, є задокументований найм іноземцем у своїй компанії, принаймні, двох польських громадян.

ДОЗВІЛ НА ТИМЧАСОВЕ ПЕРЕБУВАННЯ ДЛЯ ВЕДЕННЯ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Якщо метою перебування іноземця в Польщі є ведення господарської діяльності в Польщі, то він отримає дозвіл на перебування на визначений час для ведення господарської діяльності, якщо він відповідає наступним умовам:
a) має медичне страхування;
b) має джерело стабільного і регулярного доходу, достатнього для покриття витрат на утримання себе та
членів сім’ї, які залишаються на його утриманні;
c) має згоду відповідного органу на зайняття певної посади або виконання професійних обов’язків, коли обов’язок її отримання виникає з положень закону;
d) має забезпечене місце проживання в Польщі;
Додатково товариство, яке створив іноземець повинно відповідати наступним вимогам:
a) у податковому році, який передує подачі заяви про надання іноземцеві дозволу на перебування на визначений час для ведення господарської діяльності, дохід товариства повинен бути не нижче 12-кратного розміру середньомісячної винагороди у воєводстві, в якому знаходиться головний офіс товариства або проживає іноземець, в третьому кварталі року, який передує подачі заяви, оголошеного Головним управлінням статистики (GUS) або працевлаштувати на невизначений термін і повний робочий день, принаймні, на 1 рік, який передує подачі заяви про дозвіл на перебування, що найменше 2 польських громадян або іноземців,які мають право працювати в Польщі без дозволу на працю;
b) показати, що має кошти і умови, які дозволять в майбутньому виконати критерії, про які йдеться в попередньому пункті, або проводить заходи, які дозволять в майбутньому виконати критерії, шляхом здійснення дій, що сприяють зростанню інвестицій, передачі технологій, впровадженню корисних інновацій або створенню нових робочих місць.
e) подасть додатково наступні документи:
1.декларацію PIT за попередній рік, яку іноземець подавав до податкового органу;
2.довідку про відсутність заборгованості у сплаті податків;
3.довідку про відсутність у фірмі заборгованості у сплаті податків;
4.договір товариства (якщо господарська діяльність ведеться у формі товариства);
5.біланс фірми разом з інформацію про прибутки та збитки;
6.анкету що відноситься введення господарської діяльності;
7.довідку щодо отриманого у попередньому податковому році доходу, який повинен становити не менше дванадцятикратного розміру заробітної плати в 3 кварталі року, що передує поданню документів, наприклад, CIT 8 фірми за попередній рік, бухгалтерські документи, що підтверджують фактичні фінансові результати компанії
або
– документи, що підтверджують працевлаштування на невизначений час і на повну ставку, найменше на протязі року, що передує поданню документів, щонайменше двох працівників, які є громадянами Польщі або іноземцями, які – з окремими винятками, не потребують дозволу на роботу. Такими документами можуть бути, наприклад, платіжні відомості працівників разом з іменними деклараціями ZUS за останній місяць; трудовий договір.
або
– документи, що підтверджують наявність засобів, що дозволяють в майбутньому виконати вищезгадані вимоги або документи, що підтверджують виконання діяльності, які в майбутньому може призвести до збільшення інвестиції, трансферу технологій, впровадження корисних інновацій або створення нових робочих місць.

Контроль за законністю ведення господарської діяльності

Прикордонна служба може проводити перевірку законності, здійснюваної у Польщі іноземцями, господарської діяльності.
Підприємець, якого перевіряють, на вимогу службової особи ПС повинен представити документи, які стосуються законності здійснюваної господарської діяльності в 7-денний строк. Такими документами можуть бути, наприклад, запис в Центральному переліку та інформації про господарську діяльність або запис у KRS, запис до реєстру регульованої діяльності або ліцензія чи дозвіл.

Примітка: іноземець, який здійснює господарську діяльність без необхідної реєстрації у переліку господарської діяльності, підлягає тюремному ув’язненню або штрафу.
Іноземець, який розпочав господарську діяльність, порушуючи чинне законодавства у цій сфері в Польщі, може бути депортований з Польщі або зобов’язаний залишити територію Польщі Дані такого іноземця будуть також внесені у Шенгенську інформаційну систему та у список іноземців, перебування яких на території Шенгенської зони є небажаним .

Прикордонна служба повідомляє також про підозру в порушенні закону компетентні органи, зокрема:
– Заклад соціального страхування – у випадку порушення законів у сфері соціального страхування та внесків до Фонду праці,
– Державну інспекцію праці – у випадку порушення законів трудового права,
– управління податкового контролю – у випадку порушення законів податкового права,
– Митну службу – у випадку порушення законів митного права,
– поліцію або прокуратуру – у випадку підозри про вчинення правопорушення.

При перевірці ведення господарської діяльності службові особи ПС перевіряють також проїзний документ разом з документом, який дає право на перебування на території Польщі іноземця, який здійснює господарську діяльність. Більш детальну інформацію, яка стосується перевірки легальності перебування іноземця в Польщі, можна отримати
Якщо в ході перевірки, необхідно скористатися послугами перекладача, службовці забезпечують його участь.

Правова основа
1. Закон від 2 липня 2004 р. Про свободу господарської діяльності, В.З. 2004 No 173 п. 1807.
2. Розпорядження Міністра внутрішніх справ і адміністрації від 20 лютого 2009 р. Про проведення службовцями Прикордонної служби перевірки легальності працевлаштування іноземців, здійснення іноземцями господарської діяльності та доручення виконання роботи іноземцеві, В.З. 2009 No 36 п. 284.
Веб-сайти:
1. https://prod.ceidg.gov.pl
2. http://zielonalinia.gov.pl
3. http://www.paiz.gov.pl

ПРИМІТКА: цей веб-сайт носить лише інформаційний характер і через складний характер процедури відкриття господарської діяльності, перед тим, як розпочати господарську діяльність, рекомендується скористатися послугами спеціалізованих в цій області організацій (наприклад, юридичних компаній).